Електронна таблиця – це програма, що моделює на екрані двовимірну таблицю, яка ск.з рядків і стовпців. Комірки ЕТ утворюються з рядків і стовпців, кожна з них має свою адресу. До одних комірок вводять дані , а до інших – записуються формули. У формулах вказуються адреси комірок, завдяки чому виконується обробка даних. Рядок формул – це панель у верхній частині вікнаExcel що використовується для введення і редагування змісту комірки. Змістом комірки може бути як постійне значення, так і формула. Використовуючи формули, можна порівнювати дані в комірках, додавати і множити значення комірок, знаходити середні значення, об’єднувати вміст комірок. Формули вписуються в рядок формул і можуть містити такі компоненти як: символ=, оператори(+,-), числа або текстові значення, функції (СУММ, СОS)
Основні функції програми Excel:
- Введення і редагування даних, автоматизація введення; форматування табличних даних із використанням стандартних стилів, шаблонів.
- Виконання обчислень за формулами.
- Аналіз табличних даних.
- Графічне зображення даних(побудова графіків, діаграм,малюнки)
- Робота зі списками(пошук даних)
- Колективна робота з таблицями(обмін файлами в локальній мережі)
Істотно спростити введення даних до електронної таблиці можна за допомогою засобу автозаповнення, що забезпечує заповнення комірок даними з визначених послідовностей, передбачених в Excel. Такими послідовностями є, дні тижня, назви місяців, прогресії. Додаткові можливості при авто заповненні з'являються якщо ви перетягуєте маркер правою кнопкою миші. При проходженні маркера через комірку виникатиме спливаюча підказка із вказанням значення, що буде записано в дану комірку.
Коли після виділення діапазону, що заповнюється, ви відпустите кнопку миші, зявиться контекстне меню маркера заповнення. Оберіть потрібний пункт у цьому меню.
18. Поняття гіпертекстового документу. Структура документу. Найсучасніший інформаційний сервіс мережі Internet – це система World Wide Web (світове павутиння). Вона побудована на інформаційній технології, в основу якої закладено поняття гіпертексту. Гіпертекст – це інформація, що подається в такому вигляді, коли окремі слова в тексті можна у будь-який час "розкрити" і отримати про них додаткову інформацію. Ці слова є посиланням на інші документи, які можуть бути текстом, файлами тощо. Процес можливо продовжувати як завгодно довго, все більше поглиблюючись у тему.
За останні декілька років обсяг гіпертекстової інформації в Internet збільшився до величезних розмірів. Є гіпертекстова версія множини музейних експозицій, журналів та інших об'єктів, включаючи систему Global Network Navigator (GNN) видавництва O'Reilly&Associates. Велика проблема – нестача інструментальних заходів для побудови структури посилань. Більшість діючих гіпертекстових документів створювались вручну.
Редактори гіпертексту поки що тільки розробляються. Гіпертекстовий документ дозволяє переходити з одного місця документа до іншого, застосовуючи деякі види зв'язку (links). Замість звичайного читання тексту від початку до кінця можна вибрати частину тексту і перейти до другої її частини, зв'язаної з першою, і яка знаходиться у будь-якому місці документу
Гіпертекст (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активізувавши посилання. Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому веб-оглядач переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.
Німецький дослідник Ш. Мюнц визначає гіпертекст як нелінійний засіб презентації тексту.
Гіпертекст — це така форма організації тексту, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів, зв'язків між ними. Слідуючи цим зв'язкам, можна читати матеріал в будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти. Найпростіший приклад гіпертексту «доінтернетовської епохи» — це будь-який словник чи енциклопедія, де кожна стаття має посилання до інших статей цього ж словника. У результаті читати такий текст можна по-різному: від однієї статті до іншої, у міру потреби, ігноруючи гіпертекстові посилання; читати статті одну за одною, справляючись із відсиланнями; переходити від одного відсилання до іншого і т. д.
Загальновідомим і яскраво вираженим прикладом сучасного гіпертексту служать веб-сторінки, підготовлені за допомогою HTML (мова розмітки гіпертексту) і розміщені у web-мережі. Відповідно, в комп'ютерній термінології під гіпертекстом розуміється текст, сформований за допомогою мови розмітки, потенційно містить у собі гіперпосилання. Гіперпосилання дозволяють переходити від вихідного (одного) тексту до безлічі інших текстів, розміщених у web-мережі.
