Для ідентифікації документа ЄСПД ГОСТ 19.103-77 [2] визначає структуру його шифру. На рисунку 1 подано структуру шифру для специфікації, а на рисунку 2 – для інших програмних документів.
|
| А. В.
| ХХХХХ
| - ХХ
|
| 1. Код країни, код організації-розробника
|
|
| |
| 2. Реєстраційний номер програмного виробу
|
|
| |
| 3. Номер редакції (версія програми)
|
|
| |
| | | | | | | |
Рисунок 1 – Структура шифру специфікації
|
| ХХ . ХХ .
| ХХХХХ
| -ХХ
| ХХ
| ХХ
| - ХХ
|
| 1. Код країни, код організації-розробника
|
|
|
|
|
|
| 2. Реєстраційний номер програмного виробу
|
|
|
|
|
|
| 3. Номер редакції (версія програми)
|
|
|
|
|
|
| 4. Код виду документа
|
|
|
|
|
|
| 5. Номер документа даного виду
|
|
|
|
|
|
| 6. Номер частини документа
|
|
|
|
|
|
| | | | | | | | | | |
Рисунок 2 – Структура шифру інших програмних
документів (крім специфікації)
Для студентських робіт, присвячених розробці програм та програмних документів, на кафедрі ОТП вирішено, що у загальній частині шифру замість коду країни та організації (перша кодова група) необхідно вказувати назву факультету та індекс навчальної групи студента, а замість реєстраційного номера програмного виробу (друга кодова група) – п'ятизначний номер залікової книжки.
Таким чином, наприклад, шифр документа «Пояснювальна записка», що розроблена студентом групи КІТ39А із заліковою книжкою за номером 20176, буде такий: КІТ.39А.20176-01 81 01-1
Відповідно до вимог ГОСТ 19.106-96 [3] шифр документа проставляється на кожному аркуші текстової частини документа у верхньому його колонтитулі посередині.
