Перерахуємо тепер припустимі символи мови Delphi Pascal.
1. Літери латиниці – великі та маленькі (pascal при виконанні програми не розрізняє велика літера чи мала – розмір літер використовується лише для зручності написанні програми)
2. Цифри від 0 до 9
3. Знаки операцій + – * / = < > <= >= <> := & @
4. Знак підкреслення _ та знак пропуск
5. Обмежувальні символи , . ‘ ( ) [ ] (. .) { } (* *) .. ; :
6. Специфікатори ^ # $
7. Службові зарезервовані слова
До елементарних конструкцій мови Delphi Pascal віднесемо імена, числа та рядки.
Іменами (ідентифікаторами) називають елементи мови – константи, мітки, типи, змінні, процедури, функції, модулі, об’єкти.
Ім’я – це послідовність літер та цифр, що починається завжди з літери. В іменах допускається символ підкреслення _ . Ім’я може складатись з довільної кількості символів, хоча значущою є тільки послідовність з не більш ніж 63 символів. У Pascal заборонено використовувати службові слова та стандартні константи, типи, процедури, функції як імена файлів.
Для покращення наочності програми у Pascal можна вставляти пропуски та порожні рядки. Принаймні один пропуск необхідно вставляти між двома послідовними іменами, числами або стандартними чи службовими іменами. Пропуски не допускається вставляти всередині імен та чисел.
Приклади імен мови Pascal
A aa asd h1 z_1 p23_127 ResultOnScreen
Числа у Pascal звичайно записуються у десятковій системі числення. Вони можуть бути цілими (1 2 67 -124) та дійсними (1.2 -0.12 345.6). Цілі числа записують у формі без десяткової точки.
Дійсні числа можуть записуватись і у формі запису десяткового порядку, що позначається літерою Е.
Наприклад
1.79Е10 33.1Е-8 -123.6Е5
Pascal допускає запис цілих чисел у шістнадцятирічній системі числення
Наприклад
$FF $12 $A9B0
Рядок у Pascal – це послідовність символів, що записана між апострофами. Якщо у рядку треба використати апостроф, як змістовний символ, то його слід записати, як два апострофи ‘’.
Наприклад
‘Цей рядок пов’‘язаний з наступним’
‘Просто рядок’
