Метод об'єктно-орієнтованого проектування грунтується на:
- ·моделі побудови системи як сукупності об'єктів абстрактного типу даних;
- ·модульній структурі програм;
- ·спадному проектуванні , використовуваному при виділенні об'єктів.
Об'єктно-орієнтований підхід використовує наступні базові поняття:
- ·об'єкт;
- ·властивість об'єкта;
- ·метод обробки;
- ·подія ;
- ·клас об'єктів.
Об'єкт - сукупність властивостей (параметрів) визначених сутностей і методів їх обробки (програмних засобів).
Об'єкт містить інструкції (програмний код), що визначають дії, які може виконувати об'єкт, та оброблювані дані.
Властивість - характеристика об'єкта, його параметр. Всі об'єкти наділені певними властивостями, що у сукупності виділяють об'єкт із множини інших об'єктів.
Об'єкт має якісну визначеність, що дозволяє виділити його з множини інших об'єктів і обумовлює незалежність створення й обробки від інших об'єктів.
Наприклад, об'єкт можна представити перерахуванням властивих йому властивостей:
ОБ'ЄКТ_ A (властивість-1, властивість-2,...., властивість-k).
Властивості об'єктів різних класів можуть "перетинатися", тобто можливі об'єкти, що мають однакові властивості:
ОБ'ЄКТ _B (...властивість-n, властивість-m,...властивість-r,...) ОБ'ЄКТ_ C (...властивість-n,.., властивість-r,...).
Одним із властивостей об'єкта є метод його обробки.
Метод - програма дій над об'єктом чи його властивостями.
Метод розглядається як програмний код, пов'язаний з певним об'єктом; здійснює перетворення властивостей, змінює поведінку об'єкта.
Об'єкт може мати набір заздалегідь визначених убудованих методів обробки, або створених користувачем чи запозичених у стандартних бібліотеках, що виконуються при настанні заздалегідь визначених подій, наприклад, однократне натискання лівої кнопки миші, вхід у поле введення, вихід з поля введення, натискання певної клавіші і т.п.
В міру розвитку систем обробки даних створюються стандартні бібліотеки методів, до складу яких включаються типізовані методи обробки об'єктів певного класу (аналог - стандартні підпрограми обробки даних при структурному підході), які можна запозичати для різних об'єктів.
Подія - зміна стану об'єкта.
Зовнішні події генеруються користувачем (наприклад, клавіатурне введення чи натискання кнопки миші, вибір пункту меню, запуск макроса );внутрішні події генеруються системою.
Об'єкти можуть поєднуватися в класи (групи чи набори - у різних програмних системах можлива інша термінологія).
Клас - сукупність об'єктів, що характеризуються спільністю застосовуваних методів чи обробки властивостей.
Один об'єкт може виступати об'єднанням вкладених у нього по ієрархії інших об'єктів.
Схематично зв'язок основних понять об'єктно-орієнтованого програмування представимо в такий спосіб (рис. 1).
Рис. 1. Співвідношення основних понять об'єктно-орієнтованого підходу
В об'єктно-орієнтованому програмуванні використовується наступний формат запису роботи з об'єктами:
