русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Програмування в мові Pascal


Дата додавання: 2014-11-28; переглядів: 805.


 

Оскільки будь-яка програма є алгоритмічним рішенням поставленої задачі для ЕОМ, необхідно притримуватися деяких принципів, які, по-перше, сприяють написанню зрозумілих програм, по-друге, полегшують налагодження непрацюючих програм, по-третє, дозволяють зменшити загальну кількість логічних помилок. Будьяка багаторівнева структуризація - один з найважливіших дійових заходів в цьому напрямку. Виділяють такі рівні структуризації:

· синтаксичний;

· процедурний;

· модульний;

· об’єктно-компонентний.

Синтаксична структуризація визначає сучасну культуру написання програм і полягає в дотриманні декількох простих принципів:

  • програма будується блоками, укладеними в основному між парою операторних дужок begin... end; такі блоки називаються складеними операторами;
  • головним програмним блоком є тіло самої програми;
  • запис програмних блоків проводиться за допомогою відповідних відступів від початку рядка; це поліпшує сприйняття структури програми;
  • блоки можуть бути вкладеними;
  • команди одного рівня укладеності записуються з однаковим відступом від початку рядка;
  • команди одного рівня укладеності і близькі за призначенням іноді зручно записувати в одному рядку;
  • розмір кожного програмного блоку бажано робити якомога меншим. Якщо якийсь програмний блок збільшується в розмірах більш ніж на 20 рядків або повторюється декілька разів в різноманітних місцях програми, то такий блок доцільно оформити в вигляді підпрограми (процедури або функції). Іноді дуже зручно розбити всю програму на окремі блоки, що оформляються в вигляді підпрограм. Наприклад: ввід даних, обчислення допоміжних значень, побудова графіків, вивід результатів на екран тощо.

Процедурна структуризація різко збільшує зрозумілість програми і дозволяє відпрацювати задачу окремими, легко доступними для огляду частинами.

Модульна структуризація використовується при побудові великих програм. в випадках, коли в програмі використовується велика кількість різноманітних процедур і функцій, усі підпрограми розбиваються на окремі групи, що оформляються, компілюються і зберігаються в вигляді окремих файлів-модулів. Часто з подібних модулів складаються цілі програмні бібліотеки. Щоб потім в основній програмі можна було використати процедури або функції з визначених модулів, необхідно після заголовка програми наступним рядком після ключового слова uses зазначити список усіх модулів, підпрограми яких ви збираєтеся використовувати.

Приклад:

Program P2;

uses module_1, module_2, module_3;

Якщо компілятор виявляє в програмі незнайомий ідентифікатор, що не значиться в розділі описів поточної програми, то починається послідовний пошук цього імені в модулях, перерахованих в рядку uses ... Якщо він не знайдений і там, тоді видається помилка про те, що даний ідентифікатор невідомий: Unknown identifier

Оскільки модулі зберігаються в відкомпільованому вигляді, то при компіляції основної програми відбувається підстановка ділянки, що містить потрібні програми в модулях до коду основної програми. Об’єктно-компонентний рівень припускає застосування особливої спеціалізованої ідеології і методології написання програм. Він передбачає достатньо високий рівень підготовки фахівців, що використовують дану технологію. При цьому уся програма складається з множини різноманітних об'єктів. Навіть сама програма - це теж об'єкт. Будь-який об'єкт складається з набору властивостей і методів. Властивості визначають кількісні і якісні характеристики об'єктів, а методи - дії, які можуть виконувати ці об'єкти, тобто методи описують поводження об'єктів. Всі об'єкти функціонують в єдиному програмному середовищі, що знаходиться в постійному очікуванні якоїсь події. Такими подіями можуть бути натискання клавіші, клацання кнопки миші в визначеній області екрана, покращення курсору миші в конкретну область екрана тощо. Далі спеціальний програмний диспетчер переадресує цю подію для опрацювання потрібному об'єктові, в якого викликається для цих цілей відповідний метод. Об'єктно-орієнтована методологія дозволяє писати величезні програмні комплекси. Практично все сучасне програмне забезпечення (ОС Windoms, Word, Excel, Access тощо) написане з використанням даної технології.



<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Варіанти завдань для самостійного розгляду | Теоретичні відомості


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн