Якщо програміст бажає змінити значення змінної під час роботи програми, потрібно користуватися оператором вводу: (read-читати).
read(x); read(a,b,c); read(список змінних).
Для виводу значень змінних на екран дисплея використовується оператор write (писати) і його різновид writeln в такому ж форматі:
write(список змінних); writeln(список змінних);
Аналогічно, після закінчення роботи оператора writeln курсор переводиться на початок наступного рядка. Наприклад, якщо
a=5, b=7.02, c=1.4E-1, d=106, то оператори
write(a); writeln(b,c); write(d);
виведуть на екран значення в наступному виді:
5 7.02 1.4E-19
причому курсор залишається за числом 106 і наступний оператор write або writeln буде продовжувати вивід в цьому ж рядку. Виводити можна не тільки значення змінних, але і значення виразів:
write(sin(2*a*b));
Для змінних, виведених оператором write(writeln), можна вказувати формат виводу:
1) для не REAL змінних в вигляді: змінна:n
2) для REAL змінних в вигляді: змінна:n:m
В математиці часто мають справу з абстрактними змінними, тобто вважається, що в деякому виразі змінні не мають якогось конкретного значення, або ж можуть мати будь-які значення. в програмуванні зовсім по-другому. При оголошенні змінної деякого типу на початку програми ЕОМ відводить відповідна ділянка пам'яті, в який може поміститися значення зазначеного типу. Цій ділянці пам'яті дається ім'я, однакове з ім'ям змінної. Надалі в ці осередки пам'яті може бути розміщене будь-яке припустиме значення. Якщо далі транслятор зустрічає в програмі ім'я вже оголошеної змінної, він автоматично звертається до ділянки пам'яті з цим же ім'ям для того, щоб помістити туди або узяти відтіля потрібне значення.
Значення змінної можна змінити з допомогою оператора присвоєння:
змінна := вираз
Більшість операцій по обробці змінних виконують стандартні функції. Функція має ім'я (ідентифікатор), за яким вказується один або більше аргументів. При звертанні до функції викликається готова вбудована в транслятор програма обробки, якій в якості вхідних змінних передаються аргументи функції. Результат повертається в головну програму через ім'я функції.
Список основних функцій:
| abs(x)=:x: - абсолютне значення змінної (модуль) x. Аргумент x - цілий або дійсний. Результат - відповідно цілий або дійсний
|
| sqr(x)=x*x - x цілий - результат цілий, x- дійсний - результат дійсний.
|
| sqrt(x)=x - аргумент і результат - дійсний; x>=0.
|
| trunc(x)- відкидає дробну частину x. Аргумент - дійсний, результат - цілий.
|
| round(x) - округлення x до найближчого цілого.
|
| pred(x)- якщо x - ціле, то дає попереднє ціле число, якщо x - символ, дає попередній символ, якщо x - нижня границя діапазону, то результат невизначений; x не повинен бути REAL.
|
| succ(x)- аналогічно дає наступне значення; якщо x - верхня границя, то результат невизначений; x не повинний бути REAL.
|
| sin(x) - sin x: x - в радіанах, результат - дійсне число.
|
| cos(x) - cos x:
|
| arctan(x) - arctg x - x дійсне, результат - значення в радіанах.
|
| ln(x)- ln x - натуральний логарифм, x>0:
|
| exp(x) - e в степені x, экспонента x дійсна.
|
| Для зведення x в будь-який степінь y (x^y) можна використовувати формулу: x^y=exp(y*ln(x))
|
| ord(x) - дає код символьної змінної x.
|
| chr(x) - дає символ, код якого дорівнює цілому x.
|
