Елементами виведення є вирази, зокрема, змінні або константи. Можна використовувати всі чотири стандартні типи. Значення арифметичних виразів виводяться в десятковій системі числення. При цьому дійсні значення виводяться у формі з плаваючою крапкою. Для символьних змінних чи виразів виводиться літера. У булевих виразах виводиться слово true або false. Кожна одиниця виведення заноситься у відведене поле, ширина якого залежить від конкретної ЕОМ.
Виконання оператора write автоматично не веде до виводу в новому рядку. Щоб здійснити перехід до нового рядка, використовується оператор writeln. Правила для нього такі ж, як і для оператора write, за винятком того, що після виведення всіх елементів списку вивідний пристрій переводиться на початок наступного рядка. Оператор writeln,який не містить списку елементів виведення, лише забезпечує перехід до нового рядка. Якщо до виконання оператора курсор знаходився в початковій позиції рядка, то після його виконання забезпечується пропуск рядка. Очевидно, оператори write (а, b,с); writelnрівносильні оператору writeln (а, b, с)
Для прикладу наведемо досить просту програму:
PROGRAM krug;
CONST pi-3,141593;
VAR r,s: real;
BEGIN write (‘Який радіус круга ?’);read (г);writeln;
s:=pi*r*r; writeln (‘Площa круга радіусa');
writeln (r); writeln (fдорiвнює: ', s)
END.
Результати (протокол) роботи програми для значення радіуса 10 матиме вигляд:
Який радіус круга? 10¿
Площа круга радіуса 1.00000000000E+01
дорівнює: 3.1415930000Е+02
У мові Паскаль є й інші варіанти управління виводом інформації. Можна вказувати, наприклад, ширину поля, яка відводиться для кожного елемента виведення, форму подання числових значень та ін. Здійснюється це за допомогою однієї або двох цілих додатних констант чи цілих виразів, які розміщуються в списку оператора write (або writeln) після відповідного елемента виводу. Ці управляючі величини відокремлюються один від одного і від елемента виводу двокрапкою.
Наприклад,
write (‘i =’, i: 5, ‘ ‘: 4, a : 9 : 3)
Перша величина після двокрапки (одиниця довжини) вказує мінімальну ширину поля (кількість позицій), які будуть відведені для даного елемента виведення. Якщо для елемента виведення треба меншу кількість позицій, то перші зліва незайняті позиції заповнюються пропусками. Якщо ж елемент виводу не вміщується у відведене поле, то буде відведено стільки позицій, скільки треба. Дійсним даним, крім того, передує завжди принаймні один пропуск. Друга величина, наступна за одиницею довжини, використовується лише для виведення значень типу real. Вона вказує на кількість десяткових розрядів, які будуть виведені після десяткової крапки. Приклад. Написати програму обчислення площі бокової поверхні і об’єму прямого кругового зрізаного конуса, радіуси нижньої і верхньої основ якого відповідно дорівнюють r1 i r2, а висота дорівнює h. Результати вивести з двома цифрами після десяткової крапки.
Площа бічної поверхні i об'єм зрізаного конуса обчислюються відповідно за формулами: s = p*l*( r1 + r2), v = p*h/3(r12 + r22 + r1*r2),
l =Ö h2 +( r1 - r2)2.
Програму можна записати у вигляді
PROGRAM conus;
CONST pi= 3.142;
sa=5; {ширина поля для аргументів}
sr=10; {ширина поля для результатів}
dr=2; {кількість дробових розрядів}
VAR r1, r2, h, {аргументи}
s, v, {результати}
l: real;
BEGIN
writeln ('Введіть, радіуси нижньої, верхньої');
writeln (‘основ і висоту: ‘);
read (r1,r2, h);
writeln;
v:=pi*h/3*(sqr(r1)+sqr(r2)+r1*r2) ;
l:=sqrt (sqr (h)+sqr (r1-r2));
s:=pi*l*(r1+r2);
writeln (‘параметри конуса:’);
writeln ( ‘r1=’,r1:sa:dr,’ ‘:3,
‘r2=’,r2:sa:dr,’ ‘:3,
‘h=’,h: sa:dr);
writeln (‘Площа бічної поверхні =’, s:sr:dr);
writeln ( ‘Об’’єм =’, v:sr:dr)
END.
2.5. Умовний оператор. Оператор вибору. Програмування розгалужень
Умовний оператор. У мові Паскаль він має вигляд
