Програма, записана мовою Паскаль, складається із заголовку і блоку і закінчується крапкою.
Проілюструємо структуру програми на прикладі:
PROGRAM circle (input,output);
{Обчислення довжини кола і площі круга радіусаг}
CONST pi=3.1416;
VAR г, length, s:real;
BEGIN
read (r);
length:=2*pi*r;
s:=pi*r*r;
write ('довжина =’, length,’ площа =’, S)
END.
У заголовку програми за службовим словом PROGRAM вказується ім'я програми (у даному разі circle)» а в круглих дужках—список параметрів. Закінчується заголовок крапкою з комою. У загальному випадку заголовок має вигляд
PROGRAM ім'я (список параметрів);
За допомогою параметрів програма взаємодіє з «навколишнім світом». Список параметрів — це фактично список імен формальних файлів, з якими працює програма.
У мові Паскаль є два стандартних файли, імена яких input (введення) і output (виведення). Вхідні дані читаються з файла input, а результати роботи програми записуються у файл output, з якого вони і виводяться на пристрій відображення інформації. Оскільки кожна програма видає деякі результати, то заголовок кожної програми містить формальний параметр output.
PROGPAM Ім'я;
При роботі на ПЕОМ вхідні дані, як правило, вводяться з екрана дисплея або з магнітного диска, а результати видаються на дисплей або друкуються на принтері.
Блок будь-якої програми може мати до шести розділів, які записуються в такому порядку:
1) розділ опису міток;
2) розділ означень констант;
3) розділ означень типів;
4) розділ опису змінних;
5) розділ опису процедур і функцій;
6) розділ операторів (тіло блоку, тіло програми).
Кожний опис і означення закінчується символом — крапкою з комою. Обов'язковим у кожній програмі є розділ операторів, решта розділів може не бути. Оператори програми обмежуються службовими словами BEGIN і END. Зазначимо, що BEGIN і END не є операторами; вони відіграють роль операторних дужок. Таким чином, загальна структура програми, яка використовує тільки два стандартних файли, має вигляд
PROGRAM Ім'я ;
розділи описів i означень;
BEGIN S1; S2;… Sn; END.
де SI, S2, .... Sn — оператори.
Будь-яку послідовність (серію) операторів, що обмежена словами BEGIN і END, називають складеним оператором.
Складені оператори можна помістити в будь-якому місці програми, де може бути записано простий оператор. Часто складені оператори використовують в умовних операторах і операторах циклів.
Наведена програма circle з перших п'яти розділів містить лише два, а саме,
розділ означення констант
CONST pi = 3.1416;
і розділ опису змінних
VAR г, length, s : real;
Тіло програми містить два оператори присвоювання І оператори вводу (read), виводу (write), які працюють із стандартними файлами input і output.
Між будь-якими операторами програми повинна стояти крапка з комою. Крапка з комою не є символом, що закінчує оператор, вона відокремлює оператори один від одного. Між останнім оператором і словом END крапка з комою не ставиться, оскільки слово END не є оператором.
Між двома будь-якими послідовними символами в програмі можна поставити довільну кількість пропусків. Проте пропуски не повинні зустрічатися всередині ідентифікаторів, службових слів, чисел і складених символів. Між будь-якими двома рядками програми завжди розуміють наявність одного пропуску (маркери кінця рядків інтерпретуються як пропуски), тому ідентифікатори,службові слова, числа і складені символи не можна розривати при переході від одного рядка до іншого.
У програмах крім звичайних констант часто використовуються іменовані константи (у програмі circle такою константою є рі). Імена присвоюються константам у розділі означення констант:
CONST ім'я = константа;
ім'я == константа;
………………….
ім'я == константа;
Під константою тут розуміють або число, абоім'я константи, або рядок.
Наприклад,
CONST variant = 'ізотропний';
е = 268;
nju = 0.34;
eps = l.0E—4;
epsl = eps;
У подальшому замість констант скрізь використовуються імена, які їм присвоєні. Константі після її означення у програмі не може бути присвоєно нове значення. Використання розділу означення констант у програмі робить її більш наочною, підвищує надійність, забезпечує її простіші модифікування. Завдяки розділу означення констант можна, наприклад, згрупувати на початку програми величини, які залежать від ЕОМ, на якій розв'язується задача, або характерні для даного прикладу, оскільки вони більш помітні і їх простіше змінювати.
У програмі можна використовувати коментарі:
{будь-яка послідовність символів} У деяких реалізаціях мови Паскаль коментарі обмежуються не фігурними дужками, а символами (* і *). Коментарі, як і пропуски, і кінці рядків належать до відокремлювачів; їх можна поставити в будь-яке місце програми, де дозволяються пропуски. Коментарі допомагають краще розуміти програму, вони можуть використовуватися для пояснення призначення програми, призначення змінних (вказувати на аргументи і результати), окремих частин програми і т. п.
