русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Структура програми


Дата додавання: 2014-11-28; переглядів: 744.


Програма, записана мовою Паскаль, складається із заголовку і блоку і закінчується крапкою.

Проілюструємо структуру програми на прикладі:

PROGRAM circle (input,output);

{Обчислення довжини кола і площі круга радіусаг}

CONST pi=3.1416;

VAR г, length, s:real;

BEGIN

read (r);

length:=2*pi*r;

s:=pi*r*r;

write ('довжина =’, length,’ площа =’, S)

END.

У заголовку програми за службовим словом PROGRAM вказу­ється ім'я програми (у даному разі circle)» а в круглих дужках—список параметрів. Закінчується заголовок крапкою з комою. У загальному випадку заголовок має вигляд

PROGRAM ім'я (список параметрів);

За допомогою параметрів програма взаємодіє з «навколишнім світом». Список параметрів — це фактично список імен формальних фай­лів, з якими працює програма.

У мові Паскаль є два стандартних файли, імена яких input (введення) і output (виведення). Вхідні дані читають­ся з файла input, а результати роботи програми записую­ться у файл output, з якого вони і виводяться на пристрій відображення інформації. Оскільки кожна програма видає деякі результати, то заголовок кожної програми містить формальний параметр output.

PROGPAM Ім'я;

При роботі на ПЕОМ вхідні дані, як правило, вво­дяться з екрана дисплея або з магнітного диска, а результа­ти видаються на дисплей або друкуються на принтері.

Блок будь-якої програми може мати до шести розділів, які записуються в такому порядку:

1) розділ опису міток;

2) розділ означень констант;

3) розділ означень типів;

4) розділ опису змінних;

5) розділ опису процедур і функцій;

6) розділ операторів (тіло блоку, тіло програми).

Кожний опис і означення закінчується символом — крапкою з комою. Обов'язковим у кожній програмі є розділ операторів, решта розділів може не бути. Оператори прог­рами обмежуються службовими словами BEGIN і END. Зазначимо, що BEGIN і END не є операторами; вони віді­грають роль операторних дужок. Таким чином, загальна структура програми, яка використовує тільки два стандарт­них файли, має вигляд

PROGRAM Ім'я ;

розділи описів i означень;

BEGIN S1; S2;… Sn; END.

де SI, S2, .... Sn — оператори.

Будь-яку послідовність (серію) операторів, що обмеже­на словами BEGIN і END, називають складеним оператором.

Складені оператори можна помістити в будь-якому міс­ці програми, де може бути записано простий оператор. Час­то складені оператори використовують в умовних операто­рах і операторах циклів.

Наведена програма circle з перших п'яти розділів міс­тить лише два, а саме,

розділ означення констант

CONST pi = 3.1416;

і розділ опису змінних

VAR г, length, s : real;

Тіло програми містить два оператори присвоювання І оператори вводу (read), виводу (write), які працюють із стандартними файлами input і output.

Між будь-якими операторами програми повинна стояти крапка з комою. Крапка з комою не є символом, що закін­чує оператор, вона відокремлює оператори один від одного. Між останнім оператором і словом END крапка з комою не ставиться, оскільки слово END не є оператором.

Між двома будь-якими послідовними символами в про­грамі можна поставити довільну кількість пропусків. Проте пропуски не повинні зустрічатися всередині іденти­фікаторів, службових слів, чисел і складених символів. Між будь-якими двома рядками програми завжди розумі­ють наявність одного пропуску (маркери кінця рядків інтерпретуються як пропуски), тому ідентифікатори,служ­бові слова, числа і складені символи не можна розривати при переході від одного рядка до іншого.

У програмах крім звичайних констант часто використо­вуються іменовані константи (у програмі circle такою кон­стантою є рі). Імена присвоюються константам у розділі означення констант:

CONST ім'я = константа;

ім'я == константа;

………………….

ім'я == константа;

Під константою тут розуміють або число, абоім'я кон­станти, або рядок.

Наприклад,

CONST variant = 'ізотропний';

е = 268;

nju = 0.34;

eps = l.0E—4;

epsl = eps;

У подальшому замість констант скрізь використовують­ся імена, які їм присвоєні. Константі після її означення у програмі не може бути присвоєно нове значення. Викорис­тання розділу означення констант у програмі робить її більш наочною, підвищує надійність, забезпечує її прості­ші модифікування. Завдяки розділу означення констант можна, наприклад, згрупувати на початку програми ве­личини, які залежать від ЕОМ, на якій розв'язується за­дача, або характерні для даного прикладу, оскільки вони більш помітні і їх простіше змінювати.

У програмі можна використовувати коментарі:

{будь-яка послідовність символів} У деяких реалізаціях мови Паскаль коментарі обмежу­ються не фігурними дужками, а символами (* і *). Комен­тарі, як і пропуски, і кінці рядків належать до відокремлювачів; їх можна поставити в будь-яке місце програми, де дозволяються пропуски. Коментарі допомагають краще розуміти програму, вони можуть використовуватися для пояснення призначення програми, призначення змінних (вказувати на аргументи і результати), окремих частин програми і т. п.

 


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Побудова алгоритмів складних виразів | Стандартні типи даних. Стандартні функції. Вирази


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн