Вказівка розгалуження в мові програмування Паскаль може записуватися в повній або в скороченій формах.
- Повна форма:
| if <умова>
then
<вказівка1>
else
<вказівка2>;
|
Дія оператора: Якщо умова справджується, то виконується вказівка 1, якщо ні – то вказівка 2.
2. Скорочена форма:
| Іf <умова> then<вказівка>;
|
Дія оператора: Якщо умова істинна, то виконується вказівка, якщо ні, то вказівка не виконується.
Службові слова, які використовуються в умовній вказівці, мають змістif — якщо,then — то,else — інакше.
Умова — це вираз булевого типу. Умова може бути простою або складеною.
Наприклад.
1. Проста умова: а<5, с>=а, х=0,а<b
2. Складена умова (а>5) and (a<10 ), (а=2) or (b=3)
Складена умова записується з допомогою логічних операцій and —і, or — чи (або),not — не. При записі умови можна використовувати всі можливі операції відношення. Результатом виразу умови завжди буде величина булевого типу.
4. вказівка виборуCASE
Довільна вказівка в програмі може бути помічена міткою. Мітка вказівки записується перед нею і відділяється від неї двокрапкою.
Мітка — це довільне ціле число в інтервалі від 0 до 9999 або довільний ідентифікатор (тобто ім'я мітки записується згідно з правилами запису ідентифікаторів).
Однією міткою може бути помічена тільки одна вказівка. Ідентифікатор мітки не повинен співпадати з ідентифікатором змінної або константи.
Вказівка вибору ( варіанту)
У випадку, коли необхідно використовувати декілька вказівок розгалуження, вкладених одна в одну, то краще замінити їх вказівкою вибору.
Вказівка вибору записується у вигляді:
| Зауваження!!
Слова синоніми:
Варіант=Селектор,
Значеня=Мітка
| | Case<вираз>of
значення1:<вказівка1>;
значення2:<вказівка2>;
значенняМ:<вказівкаM>
end;
|
Дія оператора:Якщо значення виразу збігається зі значенням з деякого списку, то виконується відповідний оператор, а інші оператори не виконуються Якщо ні одне з значень не співпадає зі значенням виразу, то виконується вказівка, яка знаходиться після вказівки варіанту, тобто після службового слова end.
Вираз, який записується між службовим словомcase і of, називається селектором. Селектор повинен належати до одного з цілого, булевого, символьного типів або типу користувача. Дійсні і рядкові типи в селекторах використовувати не можна.
Мітки варіантів — константи, типи яких повинні співпадати з типом селектора. Всі мітки варіантів повинні бути різними. Якщо одній вказівці у вказівці варіанту відповідає декілька міток, то вони перераховуються через кому.
