Основные понятия и элементы языка 6 страница

5. Запрограмуйте блимання повідомлення „Обо­в’я­зково
натисніть на кнопку Готово після розміщення малюнків !!!”.

Двічі клацніть на першому таймері (Timer1) і запрограмуйте блимання повідомлення так:

procedure TForm1.Timer1Timer(Sender: TObject);

begin

if Label1.Visible=True then Label1.Visible:=False else Label1.Visible:=True;

end;

6. Введіть описи глобальних констант та змінних програми.

Для цього перед розділом реалізації implementation додайте такий програмний код:

const k=4; {Кількість оновлень змісту тесту}

a : array[1..k, 1..3] of string=( {Масив малюнків}

(’car.wmf’, ’money.wmf’, ’bomb.wmf’),

(’coins.wmf’, ’clock.wmf’, ’tennis.wmf’),

(’brick.wmf’, ’building.wmf’, ’champagne.wmf’),

(’dice.wmf’, ’donkey.wmf’, ’door.wmf’));

b : array[1..k, 1..3] of string=( {Масив слів}

(’money’, ’car’, ’bomb’), (’tennis’, ’clock’, ’coins’),

(’building’, ’champagne’, ’brick’), (’dice’, ’door’, ’donkey’));

{Таблиця відображення масиву малюнків у масив слів. Число – номер малюнка до слова}

check : array[1..k, 1..3] of integer=((2, 1, 3), (3, 2, 1), (3, 1, 2), (1, 3, 2));

var Form1 : TForm1; {Цей рядок вже є в заготовці модуля}

i, score : integer;

shiftX, shiftY : integer;

left1, left2, left3 : integer;

top1, top2, top3 : integer;

7. Збережіть створену на даний момент форму у своїй папці.

Для цього виберіть команду головного меню File – Save All (Збе­регти Все) або натисніть на кнопку Save All панелі інстру­ментів. У першому рядку вікна, яке з’явиться (Save Unit1 As) під заголовком Save in: (Зберегти в:), за допомогою випадаючо­го меню виберіть ім’я ро­­бо­чого диска, після чого знайдіть і відкрийте свою власну папку. Задайте назву для фай­лу тек­с­ту програми, попередньо знищивши запропоновану комп’ютером назву Unit1.pas, PRGRM28.pas Þ Save. У наступному вікні Save Project1 As дайте назву файлові проекту, стерши запропоновану комп’ютером назву Project1.dpr, PRJCT28.dpr Þ Save. У подальшому періодично, зокрема перед черговими запусками проекту на виконання, зберігайте файли програми (File – Save All, вводити імена файлів вже не потрібно).

8. Запрограмуйте процедури: створення форми FormCreate,
вставляння у неї малюнків SetPicture, виведення інформації
про результат тесту Information та кнопку BitBtn2.

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

i:=0; {Номер оновлення змісту тесту}

score:=0; {Набрані користувачем бали }

{Зберігаємо початкові координати лівих верхніх кутів трьох малюнків у формі}

left1:=Image1.Left; left2:=Image2.Left; left3:=Image3.Left;

top1:=Image1.Top; top2:=Image2.Top; top3:=Image3.Top;

SetPicture; end; {Процедура і-го вставляння малюнків}

procedure SetPicture;

begin

{Доки малюнки не розташовані правильно – кнопка „Готово” недоступна}

Form1.BitBtn1.Enabled:=False;

i:=i+l; {Збільшуємо номер серії малюнків}

if i > = k+1 then Information

{Якщо тест закінчено, то виводимо результати (процедура Information)}

else {Інакше}

begin

Form1.Label2.Caption:=b[i, 1]; {Оновлюємо слова}

Form1.Label3.Caption:=b[i, 2];

Form1.Label4.Caption:=b[i, 3];

Form1.Image1.Picture.LoadFromFile(a[i, 1]); {Оновлюємо малюнки}

Form1.Image2. Picture.LoadFromFile(a[i, 2]);

Form1.Image3. Picture.LoadFromFile(a[i, 3]);

{Оновлюємо індикатор часу на 100%}

Form1.Gauge1.Progress:=Form1.Gauge1.MaxValue;

{Розташовуємо малюнки під фігурами}

Form1.Imagel.Left:=left1; Forml.Image2.Left:=left2;

Form1.Image3.Left: =left3; Form1.Imagel.Top:=top1;

Form1.Image2.Top: =top2; Form1.Image3.Topr:=top3;

end; end;

procedure Information;

begin

{Зупиняємо обидва таймери}

Form1.Timer1.Enabled:=False; {Зупиняємо блимання Label1}

Forml.Timer2.Enabled:=False; {Зупиняємо рух індикатора часу}

{Результат тесту приводимо до 100 балів}

score:=(score*l00) div k;

{Якщо результат > 90 – зчитуємо файл гучного аплодування}

if score > 90 then Form1.MediaPlayer1.FileName:=’applause.wav’;

{Якщо результат між 70 і 90 – зчитуємо файл легкого аплодування}

if (score > 70) and (score < 90) then Form1.MediaPlayer1.FileName:=’clap.wav’;

{В інших випадках файл не зчитується і аплодування не буде}

Form1.MediaPlayer1.Open; {Відкриваємо мультимедійний плеєр}

Form1.MediaPlayer1.Play; {Відтворюємо звук}

{Відкриваємо вікно повідомлення „Ви набрали # # балів зі 100”}

MessageDlg(’Bи набрали’ + IntToStr(score) + ’балів зі 100’, mtInformation, [mbOk], 0);

{Після клацання на кнопці „Ok” інформаційного вікна}

Form1.Close; end; {Закриваємо вікно програми – закінчуємо роботу}

procedure TForm1.BitBtn2Click(Sender: TObject);

begin

Information; end;

Процедури Information і SetPicture не є методами класу Form1. Тому зміна властивостей будь-яких об’єктів форми відбувається в них шляхом явного зазначення імені форми Form1 перед іменем відповідного об’єкта. Декларації процедур Information і SetPicture вста­в­те між описом типу TForm1 і розділом під’єднаних модулів uses:

procedure Information;

procedure SetPicture;

9. Забезпечте перетягування першого малюнка (Image1) на формі,
запрограмувавши опрацювання таких трьох подій для об’єкта Image1: OnMouseDown (якщо натиснути мишу), OnMouseMove (якщо
переміщати мишу) та OnMouseUp (якщо відпустити мишу).

Для заповнення заготовок наведених процедур скористайтесь закладкою Events вікна інспек­тора об’єктів першого малюнка.

procedure TForm1.Image1MouseDown(Sender: TObject; Button:

TMouseButton; Shift: TShiftState; X, Y: Integer);

begin

{Тимчасова змінна Tag об’єкта Image1=1, якщо клавіша миші в цей момент натиснута}

Image1.Tag:=l;

{Запам’ятовуємо координату (Х; У) точки клацання мишею всередині малюнка}

shiftY:=Y; shiftX:=X; end;

procedure TForm1.Image1MouseMove(Sender: TObject;

Shift: TShiftState; X,Y: Integer);

begin

if Image1.Tag=l then {Якщо натиснута клавіша миші}

begin

{Змінюємо координати малюнка на величину зміни координати вказівника

миші (X;Y) з урахуванням його зміщень всередині малюнка shiftX, shiftY}

Image1.Top:=Image1.Top+Y–shiftY; Image1.Left:=Image1.Left+X–shiftX;

end; end;

procedure TForm1.Image1MouseUp(Sender: TObject; Button: TMouseButton;

Shift: TShiftState; X, Y: Integer);

begin

Image1.Tag:=0; {Запам’ятовуємо, що клавіша миші відпущена}

end;

Зверніть увагу, що програма не перевіряє, на яку саме клавішу миші натиснув користувач, і тому перетягування можна здійснювати довільною клавішею. Перевірити клавіші миші можна, проаналізувавши аргумент Button (типу TMouseButton) наведених процедур: Button={mbLeft (ліва клавіша), mbRight (права), mbMiddle (середня)}. Координати вка­зів­ни­ка миші у пікселях передаються у процедури за допомогою аргументів X і Y типу Integer.

10. Аналогічно запрограмуйте події OnMouseDown, OnMouseMove та OnMouseUp для перетягування двох інших малюнків (Image1, Image2).

11. Створіть ще один метод форми Form1 – функцію ImageInShape
для перевірки розташування малюнка (об’єкта Image) всередині
деякої геометричної фігури (об’єкта Shape).

function TForm1.ImageInShape(Image: TImage; Shape: TShape) : Boolean;

begin

if (Image.Left > = Shape.Left) and (Image.Left+Image.Width < = Shape.Left+Shape.Width) and

(Image.Top > = Shape.Top) and (Image.Top+Image.Height < = Shape.Top+Shape.Height)

then ImageInShape:=True {Малюнок є всередині фігури}

else ImageInShape:=False; end; {Малюнок є поза фігурою}

Функція ImageInShape є методом класу Form1, тому звертання до властивостей будь-яких об’єктів форми Form1 здійснюється безпосередньо за допомогою імені цих об’єктів. Де­кларацію функції вставте у розділ опису форми type TForm1 у секцію декларацій зага­ль­но­доступних процедур після службового слова public:

function ImageInShape(Image: TImage; Shape: TShape) : Boolean;

12. Запрограмуйте кнопку „Готово”, яка перевіряє правильність
розташування малюнків всередині фігур.

procedure TForm1.BitBtn1Click(Sender: TObject);

var check1 ,check2, check3 : integer;

begin

{Де знаходиться перший малюнок ?}

if ImageInShape(Image1, Shape1) then check1:=1; {В 1-ій фігурі}

if ImageInShape(Image1, Shape2) then check1:=2; {В 2-ій фігурі}

if ImageInShape(Image1, Shape3) then check1:=3; {В 3-ій фігурі}

{Де знаходиться другий малюнок ?}

if ImageInShape(Image2,Shapel) then check2:=l; {В 1-ій фігурі}

if ImageInShape(Image2,Shape2) then check2:=2; {В 2-ій фігурі}

if ImageInShape(Image2,Shape3) then check2:=3; {В 3-ій фігурі}

{Де знаходиться третій малюнок ?}

if ImageInShape(Image3,Shapel) then check3:=1; {В 1-ій фігурі}

if ImageInShape(Image3,Shape2) then check3:=2; {B 2-ій фігурі}

if ImageInShape(Image3,Shape3) then check3:=3; {B 3-ій фігурі}

{Якщо малюнки розташовано правильно, то рахуємо вдалі спроби}

if (check[i, l]=check1) and (check[i, 2]=check2) and (check3=check[i, 3])

then score:=score+1;

SetPicture; end; {Встановлюємо нові малюнки}

13. Запрограмуйте другий таймер, який забезпечує доступність кнопки „Готово” лише у випадку правильного розташування всіх малюнків
у відведених прямокутниках та індукує час зі швидкістю, обернено пропорційною до числа в SpinEdit1.

У випадку, коли користувач не встиг розташувати малюнки у прямокутниках і натиснути на кнопку „Готово” за належний час, подається звуковий сигнал, спроба не зараховується, і відбу­вається перехід до наступної серії малюнків.

procedure TForml.Timer2Timer(Sender: TObject);

begin

Timer2.Interval:=SpinEdit1.Value*100; {Задаємо швидкість руху індикатора}

{Якщо один із малюнків є в першому прямокутнику}

if ( ImageInShape(Image1, Shape1) or ImageInShape(Image2, Shape1)

or ImageInShape(Image3, Shape1) ) and

{і один із малюнків є в другому прямокутнику}

( ImageInShape(Image1, Shape2) or ImageInShape(Image2, Shape2)

or ImageInShape(Image3, Shape2) ) and

{і один із малюнків є в третьому прямокутнику}

( ImageInShape(Image1, Shape3) or ImageInShape(Image2, Shape3)

or ImageInShape(Image3, Shape3) )

then BitBtn1.Enabled:=True; {то кнопка „Готово” стає доступною}

Gauge1.Progress:=Gauge1.Progress–l; {Працює індикатор часу}

if Gauge1.Progress=0 then

{Якщо час вичерпано, подаємо звуковий сигнал та міняємо серію малюнків}

begin

MediaPlayer1.FileName:=’ding.wav’; MediaPlayer1.Open;

MediaPlayer1.Play; SetPicture; end; end;

14. Збережіть виконану на даний момент роботу у своїй папці.

Для цього виконайте команду: File – Save All.

15. Скопіюйте музичні файли ding.wav, applause.wav та clap.wav у свою робочу папку з папки С: \ Windows \ Media \ Office.

16. Скопіюйте малюнки car.wmf, money.wmf, bomb.wmf, coins.wmf, clock.wmf, tennis.wmf, brick.wmf, building.wmf, champagne.wmf, dice.wmf, donkey.wmf, door.wmf у свою робочу папку з папки С: \ Program Files \ Microsoft Office \ Clipart \ Popular.

17. Запустіть створену програму і дослідіть її роботу.

Запустити програму на виконання можна декількома способами: виконати команду Run – Run головного меню; клацнути на кнопці Run панелі інструментів; натиснути на функціо­нальну клавішу F9. Перетягуйте мишею малюнки всередину відповідних фігур.

18. Створіть exe – файл програми.

Виконайте команду головного меню Project – Build All.

19. Вийдіть із середовища Delphi та запустіть створену програму.

Запустіть exe – файл з іменем проекту зі своєї власної папки.

20. Продемонструйте створений проект викладачеві.

21. Закрийте всі відкриті вікна. Завершіть роботу. Здайте звіт.

Контрольні запитання:

1. Яким чином можна створити новий проект у середовищі Delphi ?

2. Яким чином можна зберегти проект у середовищі програмування Delphi ?

3. Яким чином можна виконати компіляцію проекту в Delphi ?

4. Що представляє собою редактор коду програми середовища Delphi ?

5. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: BitBtn ?

6. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: SpinEdit ?

7. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Image ?

8. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Shape ?

9. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Gauge ?

10. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: MediaPlayer ?

11. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: Timer ?

12. Що представляє собою наступний об’єкт середовища Delphi: ProgressBar ?

13. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: SpinEdit ?

14. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Shape ?

15. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Gauge ?

16. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: Timer ?

17. Які властивості має наступний об’єкт середовища Delphi: BitBtn ?

18. Як можна змінювати властивості об’єктів (компонентів) у Delphi ?

19. Яким чином можна реалізувати цикли у мові Object Pascal ?

20. Які стандартні події виникають під час роботи у середовищі Delphi ?

Студенти повинні знати:

1. загальну характеристику середовища візуального програмування Delphi;

2. основні принципи роботи у середовищі візуального програмування Delphi;

3. загальну характеристику компонентів середовища Delphi;

4. основні принципи побудови навчальних програм та їх алгоритмів;

5. оператори, операції, типи даних та стандартні
процедури і функції мови програмування Object Pascal;

6. стандартні події і властивості компонентів середовища Delphi,
їх призначення та основні принципи використання.

Студенти повинні вміти:

1. працювати у середовищі візуального програмування Delphi;

2. ефективно використовувати основні інструменти середовища
програмування для роботи у Delphi з проектами та компонентами;

3. здійснювати вибір необхідних компонентів для побудови проекту;

4. ефективно використовувати властивості компонентів
при роботі з проектами у середовищі програмування Delphi;

5. створювати, редагувати, виконувати тестування та
налагодження навчальних програм (проектів)
у середовищі візуального програмування Delphi.

Порядок оформлення звіту:

Звіт повинен складатися з наступних частин:

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Хід роботи.

4. Висновки до роботи.

Практична робота №29

Створення власних об’єктів у середовищі Delphi.

Мета: Навчитися користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програ­му­вання Delphi для побудови, редагуван­ня, налагодження та виконання програм (проектів) для створення об’єктів і роботи з ними.

Прилади, обладнання та інструменти:

Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним за­безпеченням: операційна система Windows XP; середовище Delphi.

Теоретичні відомості:

Опис гри:

Суть гри полягає у стрільбі в ціль, яка хаотично руха­ється по мі­ше­ні, що яв­ляє собою десять концентричних кіл. Ціл­лю є прямокутник із заокру­гленими ку­та­ми, який може вийти із зони стрільби (за край мішені). Постріл здійснюється натисканням на кла­вішу Enter чи клацанням мишею, після чого засвічується ви­пад­кова точка в певному околі відносно центру цілі. Після кожного влучення у прямокутник гра призупиняється і програма інформує гравця про влучення. Після виходу прямокутника за межі зони стрільби гра при­пиняється і гравець отримує повідомлення про сумарну кількість влу­чень у ціль.

Останні версії мови Pascal і мова програмування Object Pascal, що вико­ри­с­то­вується у системі візуального програмування Delphi дають можливість опрацьо­ву­вати новий тип даних – об’єкти. З об’єктами асоціюються такі поняття: інкапсу­ляція, успадкування, поліморфізм.

Інкапсуляція Ідея об’єкта полягає в об’єднанні даних і алгоритмів їх опра­цю­­вання. Дані називаються полями об’єкта, алгоритми – ме­тодами, а власне об’єд­нання – інкапсуляцією. Методи призначені для опрацювання полів і зовніш­ніх даних, власне вони реалізують ідею об’єк­та. Створення нового об’єкта анало­гічне до створення нового запису:

type < назва об’єкта > = object

< специфікатор доступу >

< поля об’єкта 1> : < тип полів 1 >;

< поля об’єкта N> : < тип полів N >;

< декларації методів об’єкта >; end;

Методами об’єкта є функції та процедури, які визначені для полів чи зов­ніш­ніх змінних. Є такі специфікатори доступу до них: private – доступність лише для методів об’єкта; protected – доступність лише для методів об’єкта та методів похідних об’єктів; public – доступність для всіх зовнішніх функцій. В описі об’єк­та специфікатор доступу може бути не зазначений. То­ді актив­ним вважається специфікатор private, доки явно не заданий інший. Директива private дає доступ до полів і методів об’єкта іншим методам цього об’єкта і зов­ніш­нім процедурам лише того самого модуля чи програми. Директива public забезпечує доступність еле­ментів об’єкта для процедур з інших модулів. Компо­нен­ти, описані як protected, доступні лише для методів цього об’єкта і його нащадків.

Процедуру створення об’єкта називають конструктором і за­мість службо­во­го слова procedure використовують слово constructor. У більшості випадків конст­руктор має назву Create. Конструктор ство­рює екземпляр об’єкта і заповнює його поля конкретними значеннями.

Методи об’єктів описують у розділі реалізацій implementation так:

procedure < назва об’єкта > . < назва методу > (< список формальних параметрів >);

begin < тіло методу > end ;

У розділі implementation опису методів певного об’єкта виклик ін­ших мето­дів цього ж об’єкта здійснюється лише за ім’ям, без зазначення назви об’єкта. Водночас виклик методу із зовнішньої процедури здійснюється лише за допомо­гою команди доступу „ . ” (крапка) так:

< назва об’єкта > . < назва методу > (< список фактичних параметрів >);

Змінну типу об’єкт оголошують у розділі оголошення змінних:

var < назва змінної > : < назва об’єкта >;

До даних типу об’єкт, як і до записів, можна застосовувати команду приєд­нан­ня with: with < назва об’єкта > do < оператор >;

Успадкування Об’єкти володіють властивістю успадкування, яка за­без­печує використання об’єктом-нащадком (надалі – похідним об’єктом) полів і ме­тодів базового об’єкта (предка, батьківського об’єкта). Успадковування здійс­ню­ється так:

type < назва нащадка > = object (< назва батьківського типу >)

< додані поля об’єкта > : < тип полів >;

< декларації доданих і перевизначених методів >; end;

Таблиця, для визначення можливості доступу до елементів похідного об’єк­та:

Кожний об’єкт може мати довільну кількість нащадків, що дає змогу ство­рю­­вати ієрархічні дерева успадкування.

Поліморфізм Поліморфізм – це можливість використовувати однакові іме­на для методів різних об’єктів (по лінії предок-нащадок). Нащадок може „ пе­ре­кривати ” деякі методи предка, і тоді методи з однаковими іменами для різних об’єктів виконуватимуться по-різному. У програмному коді успадкованого об’єк­т­ного методу, який перевизначається, виклик батьківського методу здійсню­ється за допомогою службового слова inherited (успадкований) так:

inherited < назва методу > (< список фактичних параметрів >);

Виклик успадкованого методу без зазначення назви методу та па­раметрів „ inhe­ri­ted; ” означає, що викликається батьківський метод з тим же набором фактичних параметрів, що і в методі, з якого відбувається виклик. Виклик батьківського методу можна здійснити і явним способом із зазначенням назви методу:

< назва об’єкта > . < назва методу > (< список фактичних параметрів >).

Аналіз задачі та побудова об’єктів

Для реалізації точки створимо об’єкт TPoint, який міститиме компонент се­ре­довища Delphi типу TShape, його координати і такі методи: засвічування, га­сін­ня і переміщення точки. Змінна типу TShape реалізує точку, якщо вона задає ко­ло з радіусом в один піксель. Тому опис об’єкта TPoint має такий вигляд:

TPoint = object

private

х, у : integer; {координати}

figure : TShape;

public

constructor Create(a, b : integer; owner : TWinControl);

{ініціалізує поля координат числами а і b; owner – об’єкт, на якому рисується точка}

procedure Show; {малює точку поточним кольором}

procedure Hide; {витирає точку}

procedure Draw(vis : boolean); virtual;

{віртуальна процедура, яка використовується методами Show і Hide}

procedure Set_Color(color : TColor);

procedure Move(dx, dy : integer); end; {Переміщує точку на dx праворуч і на dy вниз}

Конструктор Create створює екземпляр об’єкта TPoint і заповнює його поля х та у конкретними значеннями. Значення полів об’єкта зміню­ються лише за до­по­могою методів. Наприклад, після створення точки змінити її координати можна лише за допомогою методу Move.

Опишемо методи створеного об’єкта:

constructor TPoint.Create(a, b : integer; owner : TWinControl);

begin

figure:=TShape.Create(nil); {створюємо об’єкт TShape}

figure.Parent:=owner; {розміщуємо його на owner}

figure.Visible:=false; {„гасимо” його до виклику методу Show}

х:=а; у:=b; end; {запам’ятовуємо координати}

procedure TPoint.Draw(vis : boolean);

begin

with figure do begin {працюватимемо з властивостями об’єкта figure}

shape:=stCircle; {точка – це коло з радіусом 1 піксель}

brush.Style:=bsClear; {коло всередині, не залите кольором}

width:=2; height:=width; {ширина та висота фігури – 2 пікселі}

left:=х–1; top:=у–1; {координати left та top об’єкта figure

розташовані в її лівому верхньому куті, тому зміщуємося туди від

координат (х; у), заданих як центр кола з радіусом 1 піксель}

visible:=vis; end; end; {засвічуємо чи гасимо точку}

procedure TPoint.Set_Color(color : TColor);

begin

figure.Pen.Color:=color; end; {задаємо колір для figure}

procedure TPoint.Show;

begin

Draw(true); end; {засвічуємо точку – коло з радіусом 1 піксель}

procedure TPoint.Hide;

begin

Draw(false); end; {гасимо точку}

procedure TPoint.Move(dx, dy : integer);

begin

Hide; {гасимо точку}

with figure do begin

x:=x+dx; у:=у+dy; end; {зміщуємо координати точки на dx, dy}

Show; end; {засвічуємо точку на новому місці}

Оголосити й використати екземпляр Point об’єкта TPoint можна так:

var Point : TPoint;

begin

Point.Create(25, 10, Form1); {створюється точка в позиції (25, 10) на Form1}

Point.Show; Point.Move(35, 70); Point.Hide;

{точка Point „засвічується” та переноситься на 35 пікселів праворуч

і 70 пікселів вниз, „гаситься”}

або за допомогою динамічних змінних:

var PointPtr : ^TPoint;

begin

New(PointPtr); PointPtr^.Create(250, 100, Form1);

PointPtr^.Show; PointPtr^.Move(35, 70); PointPtr^.Hide; …

Дві команди New(PointPtr); PointPtr^.Create(250, 100, Form1);

можуть бути замінені однією: New(PointPtr, Create(250, 100, Form1)) .

Команду приєднання можна застосувати так:

with Point do begin Create(100, 100, Panel1); Show; Move(50, –10); end;

Проілюструємо механізм успадковування шляхом створення ієрар­хічного дерева об’єктів: „коло”, „квадрат”, „прямокутник”, „еліпс”, „заокруглений квад­рат”, „заокруглений прямокутник”.

Об’єкт TPoint вибрано батьківським, оскільки він має спільні властивості для всіх графічних об’єктів: координати, методи засвічування, гасіння і руху, які будуть успадковані іншими об’єктами. Квадрат та вписане в нього коло визнача­ється центром (точкою) і радіусом (цілим числом). Тому об’єкти TCircle, TSquare та TRoundSqua­re як нащадки об’єкта TPoint будуть доповнені полем цілого типу radius. Прямокутники та еліпс визначаються центром (точкою), шириною і висо­тою. Тому об’єкти TRect, TRoundRect та TEllipse доповнимо цілими полями W і Н для ширини і висоти. Для усіх похідних об’єк­тів реалізації методів Show, Hide та Move – однакові, тому перевизначати їх не потрібно. Конструк­тори та ме­тоди малю­вання усіх успадкованих об’єктів різні. Тому їх необхідно перевизначати.

Оголошення і реалізація об’єкта TCircle має вигляд:

TCircle = object(TPoint)

private

radius : integer; {додано поле для радіуса кола}

public

constructor

Create(a, b, c : integer; owner : TWinControl);

procedure Draw(vis : boolean); virtual; end;

{розділ implementation}

constructor Circle.Create(a, b, c ; integer; owner : TWinControl);

begin {викликаємо конструктор базового класу}

inherited Create(a, b, owner);

radius:=c; end; {зберігаємо радіус}

procedure TCircle.Draw(vis : boolean);

begin

inherited;

with figure do begin {координати фігури задаються її лівим верхнім кутом}

left:=х–radius; top:=у–radius; {ширина і висота дорівнюють двом радіусам}

width:=2*radius; height:=width; end; end;

Службове слово inherited у конструкторі означає виклик бать­ківського кон­ст­руктора Create, який створює об’єкт figure і надає зна­чення успадкованим по­лям X і Y. Зауважимо, що його виклик може бути здійснений і командою TPoint.Create(a, b, ow­ner). Директива inherited у процедурі Draw означає виклик бать­ківської процедури Draw з неявно заданим параметром vis : boolean. Цей вик­лик можна здійснити одним із трьох способів:

1) inherited; 2) inherited Draw(vis); 3) TPoint.Draw(vis);

Оголошення об’єкта TRoundRect має такий вигляд:

TRoundRect = object(TPoint)

private

w, h : integer;

public

constructor Create(a, b, c, d : integer; owner : TWinControl);