Структуровані типи даних.

Writeln('Vvedite cifru dlya vypolneniya deistviya:');

Writeln('1 - zagruzka spravochnika iz faila');

Writeln('2 - novaya zapis');

Writeln('3 - spisok vseh zapisei');

Writeln('4 - poisk zapisi po familii');

Writeln('5 - sohranenie spravochnika v fail');

Writeln('6 - vyhod iz programmy');

Write('> ');

Readln(MenuNum);

case MenuNum of

1: LoadFromFile(PhoneTable, PhoneCount);

2: AddNewRecord(PhoneTable, PhoneCount);

3: ShowAllRecords(PhoneTable, PhoneCount);

4: FindRecord(PhoneTable, PhoneCount);

5: SaveToFile(PhoneTable, PhoneCount);

end;

until MenuNum = 6;

end.

Следует отметить, что благодаря разбивке программного кода на подпрограммы, основная часть программы оказалась очень простой. Несмотря на «солидный» размер (более 150 строк кода), разобраться в данном примере не составит чрезмерных трудностей (при условии последовательного выполнения всех предыдущих лабораторных работ).

7.7. Варианты заданий

7.8. Содержание отчета (см. п. 1.11)

7.9. Контрольные вопросы

1) Дать определение записи (record) в языке Pascal.

2) Дать определение понятия «файл». Какова общая особенность любых файлов?

3) Перечислить основные операции с файлами.

4) Дать определение понятия «текстовый файл». Каким образом в языке Pascal объявляется переменная текстового файла?

5) Дать определение понятия «двоичный файл».

6) Дать определение понятия «типизированный файл». Каким образом в языке Pascal объявляется переменная типизированного файла?

7) Перечислить операторы языка Pascal для работы с текстовыми файлами.

8) Перечислить операторы языка Pascal для работы с типизированными файлами.

Список литературы

1 Фаронов В.В. Turbo Pascal 7.0. Начальный курс. Учебное пособие. – М.: «Нолидж», 2001. – 576 с.

2 Лукин С.Н. Pascal 7.0. Самоучитель. – 1999. – 214 с.

3 Долинский М.С. Алгоритмизация и программирование на Turbo Pascal: от простых до олимпиадных задач: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2005. – 234 с.

4 Деревенец О.В. Песни о паскале. – 2011. – 590 с.

5 Фаронов В.В. Delphi 6. Учебный курс. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с.

6 Сухарев М.В. Основы Delphi. Профессиональный подход. – СПб: Наука и техника, 2004. – 600 с.

7 Стив Тейксейра, Ксавье Пачеко. Delphi5. Руководство разработчика. – 2000. – 1816 с.

Структуровані типи даних.

Масиви

Масив – це структурований тип даних, який складається із фіксованої кількості елементів одного і того ж типу.

Опис масиву у програмі має вигляд

<ім’я типу> array [<список індексних типів>] of <тип>;

де <ім’я типу> – правильний ідентифікатор; array, of – зарезервовані слова (масив, із); <список індексних типів> – список з одного або декількох індексних типів (розмірність масиву не обмежується), розділених комами; <тип> – тип елементів масиву, може бути будь-яким крім файлового. В ролі індексних типів може використовуватися будь-який порядковий тип (частіше використовується діапазон).

Масив можна описати в розділі Var безпосередньо або за допомогою раніше описаного ідентифікатора типу:

Type Tm= array[1..10] of integer;

Var a, b: array[1..100] of double;

r: array[1..100] of double;

s: array[1..100] of double;

c, d: Tm;

x: array[1..10, 1..10] of integer;

y: array[1..10] of array[1..10] of integer;

тут масиви a, b, r, s описані безпосередньо, масиви c, d описані за допомогою ідентифікатора типу, а матриці x, y описані безпосередньо ідентичними способами.

Для масивів у цілому допускається тільки операція присвоєння, якщо вони описані одним ідентифікатором типу. Тому оператор a:=b; буде вірним і присвоїть елементам масиву a відповідні елементи масиву b, а оператор r:=s; буде невірним.

Для доступу до окремого елемента масиву потрібно за іменем масиву вказати у квадратних дужках його індекс (положення у масиві): a[5], x[3,4] або y[5][6]. З елементами масиву можна працювати як із звичайними скалярними змінними.

Існують так звані динамічні масиви. При опису таких масивів у програмі межі індексів не вказуються. Пам’ять для цих масивів виділяється на етапі виконання програми в динамічній області процедурою SetLength і звільняється процедурою Finalize. Наприклад,

Var a: array of integer;

b: array of array of char;

c: array of array of array of double;

i, j: integer;

Begin

{Розподіл пам’яті}

SetLength(a,10);

{Довжина першого виміру (кількість рядків)}

SetLength(b,10);

{Довжина кожного рядка)}

for i:=0 to 9 do

SetLength(b[i], 20);

{Кубічний масив c[0..2, 0..2, 0..2]}

SetLength(c,3);

for i:=0 to 2 do

begin

SetLength(c[i],3);

for j:=0 to 2 do

SetLength(c[i,j],3);

end;

{Робота з масивами}

………………

{Звільнення пам’яті}

a:=NIL;

Finalize(b);

Finalize(b);

End.

У наведеному прикладі: а – одновимірний масив цілих чисел, якому виділена пам’ять для десяти елементів; b – двовимірний масив символів із 10 рядків по 20 символів у рядку; c – тривимірний масив дійсних чисел. Нижня межа індексів по кожному виміру динамічного масиву завжди дорівнює нулю. У багатовимірних масивах спочатку встановлюється довжина його першого виміру, потім другого, третього і т. д.

Алгоритми обробки масивів.До традиційних алгоритмів обробки даних належать: пошук максимального і мінімального елементів масиву, накопичення сум і добутків елементів масиву, циклічний зсув елементів масиву, побудова об’єднання, перетину, різниці елементів масивів та інші.

Розглянемо алгоритм пошуку максимального елемента масиву . Візьмемо один із елементів (як правило це перший) і будемо порівнювати його з усіма останніми елементами масиву. Якщо зустрінеться більший елемент, то він запам’ятовується і порівняння продовжується. Після перегляду всіх елементів масиву буде знайдено найбільший елемент. Програма пошуку максимального елемента масиву має вигляд:

Program LABR3_1;

{$APPTYPE CONSOLE}

uses Sysutils;

VAR a: array[1..300] of integer;

maxa: integer;

n, i: integer;

BEGIN

{Введення початкових даних}

writeln(‘Введіть розмір масиву а, (n<=300)’);

readln(n);

writeln(‘Введіть елементи масиву а’);

for i:=1 to n do

read(a[i]);

{Пошук максимального елемента масиву}

maxa:=a[1];

for i:=2 to n do

if maxa < a[i] then maxa:=a[i];

writeln(‘Максимальний елемент =’, maxa);

readln;

END.

Розглянемо алгоритм побудови перерізу двох масивів. Нехай задано два масиви цілих чисел , . Розробити програму, яка будує переріз масивів . Переріз масивів - це всі елементи масиву , які містяться у масиві і взяті по одному разу. Переріз масивів буде нараховувати не більше 200 елементів. Помістимо їх у масив .

Для побудови перерізу будемо кожний елемент масиву порівнювати з усіма елементами масиву . Якщо елемент масиву збіжиться з деяким елементом масиву , то цей елемент буде елементом перерізу, і якщо такого елемента ще немає в масиві , то він туди записується. Програма побудови перерізу двох масивів має вигляд:

Program LABR3_2;

{$APPTYPE CONSOLE}

uses Sysutils;

VAR a, c: array[1..200] of integer;

b: array[1..300] of integer;

n, m, k, i, j: integer;

f1, f2: boolean;

BEGIN

{Введення початкових даних}

writeln(‘Введіть розмір масиву а, (n<=200)’);

readln(n);

writeln(‘Введіть елементи масиву а’);

for i:=1 to n do

read(a[i]);

writeln(‘Введіть розмір масиву b, (m<=300)’);

readln(m);

writeln(‘Введіть елементи масиву b’);

for i:=1 to m do

read(b[i]);

{Побудова перетину масивів}

k:=0;

for i:=1 to n do

begin

j:=1; f1:=false;

while (j <= m) and (not f1) do

if a[i]=b[j] then f1:=true else j:=j+1;

if f1 then begin

j:=1; f2:=true;

while (j <= k) and f2 do

if a[i]=c[j] then f2:=false else j:=j+1;

if f2 then begin k:=k+1; c[k]:=a[i];end;

end;

end;

{Виведення перетину по п’ять елементів у рядку}

if k=0 then writeln(‘Перетин порожній’)

else

for i:=1 to k do

if i mod 5 <> 0 then write(c[i]:6)

else writeln(c[i]:6);

readln;

END.