русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Заключна частина


Дата додавання: 2014-11-28; переглядів: 803.


 

Висновки– містять повні та чіткі висновки за результатами виконаної роботи, оцінку повноти виконання завдання, висвітлюють особливості функціонування або межі застосування розроблених алгоритмів та програм, рекомендації щодо їх використання. Обсяг цієї частини не перевищує одну сторінку.

Список використаних джерелє обов'язковою частиною курсової роботи. Його об'єм показує, наскільки глибоко обґрунтовані теоретичні положення, на яких базується робота. Він повинен бути оформлений відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 [5].

Список наводиться на наступній сторінці після заключної частини. У верхній частині аркуша пишуть заголовок “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”. При цьому кожному джерелу присвоюють порядковий номер, який позначають арабською цифрою з крапкою праворуч. Джерела в переліку розташовують у порядку першого звернення до джерела в тексті роботи. Допускається складання списку в алфавітному порядку.

У додатку Ж наведені зразки оформлення бібліографічного опису різних видів джерел відповідно до чинних стандартів.

Посилання на джерела, що використовуються, обов’язково повинні розташовуватись у тексті пояснювальної записки. Для оформлення посилань використовують порядковий номер джерела у списку та виділяють двома квадратними дужками.

Додаткимістять додатковий матеріал до роботи: окремі рисунки, блок-схеми алгоритмів, таблиці, графіки, лістинги програм, текст допоміжного характеру і т.ін.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних сторінках, роз­ташовуючи їх згідно з порядком посилання на них у тексті. Додаток повинен починатись з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток___" і велика літера, якою позначається додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером розділу чи підрозділу вказують позначення додатка (літеру) і ставлять крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А, В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д.

Нумерація сторінок тексту роботи й додатків має бути наскрізною.

Посилання на додатки в тексті роботи мають бути обов’язково. При посиланні на додаток вказують його літеру без скорочення слова "додаток", наприклад: "...у додатку Б...".

Усі додатки перелічують у розділі «Зміст».

 


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Формули | Розробка алгоритму. Правила виконання схем алгоритмів та програм


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн