Прості (інша назва - лінійні) програми складаються з команд присвоєння, введення-виведення даних та виклику процедур.
2.6.1 Команда присвоєння
Команда присвоєння має вигляд (синтаксис):
<ім’я змінної> := <вираз>;
Дія команди (семантика). Обчислюється вираз і його значення надається змінній. Вираз призначений для описування формул, за якими виконуються обчислення. Вираз може містити числа, змінні, сталі, назву функції, з’єднані символами операцій.
Приклад.
A:= B+C;
ALFA:= 6*D;
Z1:= 12;
Змінна і вираз мають бути одного типу або узгодженими: змінним дійсного типу можна надавати значення виразів цілого типу, а змінним рядкового типу присвоювати значення виразів символьного типу, але не навпаки.
2.6.2 Команди введення (read, readln) даних
Надавати значення змінним можна двома способами: за допомогою команди присвоєння, наприклад := 5, або команд уведення даних з клавіатури. Другий спосіб робить програму більш універсальною, оскільки дає змогу розв’язувати задачі для різних значень змінних. Команда readмає вигляд:
read(<змінна 1>, … , <змінна n>);
Дія команди. Виконання програми зупиняється. Система переодить у режим очікування введення дани. Значення цих дани користувач набирає на клавіатурі через проміжок або натискає після кожного даного клавішу Enter. У результаті виконання цієї команди відповідним змінним будуть присвоєні конкретні значення.
Команда readlnмає вигляд:
readln(<змінна 1>, … , <змінна n>);
Між вказівками readи readlnє різниця. Після виконання вказівки read курсор залишиться в цьому ж рядку. Після виконання вказівки readln буде зроблено перехід у наступний рядок.
Зауваження. Команду readln без параметрів часто використовують у середовищі ТР, щоб оглянути результати виконання програми на екрані. Щоб після цього перейти у режим редагування програми, потрібно натиснути на клавішу вводу (Enter).
2.6.3 Команди виведення (write, writeln) даних
Для виведення на екран повідомлень та результатів обчислювань використовують команди writeта writeln: write(список); writeln(список);
У списку виведення перелічуються через кому сталі, змінні, вирази або текстові константи.
Команда writeln діє так само як і команда write, але після її виконання курсор переходить у наступний рядок. Таким чином вивід значень наступної команди (write чи writeln) буде у новому рядку.
Для переходу на новий рядок екрана чи для пропуску рядка використовують команду writeln без параметрів.
Для зручності виведення даних користуються своєрідними підказками користувача (текстовими константами).
Приклад
writeln(‘X=’, X);
writeln(‘Y=’, Y);
writeln(‘Z=’, Z);
На екран буде виведено результат:
X=23
Y=12
Z=8
Як бачимо з прикладу, текстові константи (‘X=’, ‘Y=’, ‘Z=’) або підказки користувача повинні з двох боків братися в лапки і відділятися від змінної комою.
Для зручності введення даних користуються поєднанням вказівок readі write.
Приклад
read(’Введіть значення X: ’);
writeln(X);
read(’Введіть значення Y: ’);
writeln(Y);
read(’Введіть значення Z: ’);
writeln(Z);
Загальний вигляд послідовного виконання даних команд: Введіть значення X: 23 Введіть значення Y: 12 Введіть значення Z: 8
2.6.4 Форматний вивід
Команди write та writeln можуть здійснювати форматний вивід даних. Форматування - це подання результатів у наперед заданому користувачем вигляді. Для цього після виразу через двокрапку записують число (:n) -кількість позицій на екрані, які треба надати для виведення значення цього виразу. Формат :nзастосовують для даних цілого та рядкового типів. Під час виведення даних дійсного типу зазначають загальну кількість позицій для всіх символів (n) та кількість позицій для дробової частини (m), тобто формат має вигляд :n:m.
Приклад (А=12,8)
writeln(’A=’, А);
На екрані отримаємо такий результат:
А= 1.2800000000Е+01
writeln(’A=’, А:5:2);
Результат:
А= 12.80
2.6.5 Складений оператор
Складений оператор - це послідовність довільних команд програми, відокремлених одна від одної крапкою з комою, взятих в операторні дужки -службові (зарезервовані) слова begin … end. Формат: begin
<оператор1>; <оператор2>; …
<onepaTopN> end;
Після службового слова end ставиться крапка з комою. У деяких випадках, коли складений оператор використовується у командах розгалуження, крапка з комою може і не записуватися. Приклад
Begin
a:=3.5; b:=7.2;
s:=a+b;
writeln(‘s=’,s)
end;
