Алфавіт мови програмування Turbo Pascal включає в себе:
1. 26 великих і малих букв латинського алфавіту, 32 - російського, знак підкреслення.
2. Десяткові цифри 0, 1, …,9.
3. Спеціальні символи: +, -, *, /;
>, <, =;
( ), [ ] , { }; #, $, ^, @.
4. Комбінації спеціальних символів утворюють складені символи:
:= - присвоєння;
<> - не дорівнює; >= - більше або рівне; <= - менше або рівне; .. - діапазон значень; (. .) -альтернатива [ ]; (* *) - альтернатива { }.
5. Службові (зарезервовані) слова:
and —і mod— остача
array— масив nil— нуль
begin— початок not— ні
case— вибір of— з
const— сталі or— або
div- ділення без остачі packed- стиснутий
do— виконати procedure— процедура
downto— униз до program— програма
else— інакше record— запис
end— кінець repeat— повторювати
file— файл set— множина
for— для then —то
function— функція to —до
goto— перейти до type —тип
if— якщо until —доки
in— в var— змінні
label— позначка while— доки та інші.
Службові слова мають раз і назавжди визначену форму запису і зміст. їх можна записувати як великими так і малими літерами. 6. Стандартні імена. Великий набір слів є проміжним між службовими словами та іменами користувача. Це стандартні імена. їх є декілька груп:
1) назви стандартних типів даних:boolean (логічний), char (символьний), integer (цілий), real (дійсний), text (текстовий файл) тощо;
2) назви стандартних сталих: false (хибність), true (істинність), maxint (максимальне ціле), pi (число п) тощо;
3) назви стандартних функцій:abs, arctan, cos, exp, ln, sin тощо;
4) назви стандартних процедур:read, readln, write, writeln тощо.
Імена, які користувач надає величинам (сталим, змінним), програмі,
підпрограмам тощо, мають складатися з латинських літер, цифр, символу «_». В імені цифра не може б1ти першим символом. Наприклад, програму можна назвати так: myprogram_.
