Опис функції. Функції при використанні потрібно описувати. Опис функції називають прототипом функції. Синтаксис опису: (прототип функції)
Тип функції (значення, яке повертає функція) ім’я функції(тип арг1. імя-арг. 1, тип арг2. імя-арг.2, тип арг3. імя арг.3);
Оператор опису функції повідомляє компілятору функцію, яка буде визначена в програмі пізніше. Опис включає тип значення, яке повертає функція, ім’я функції і типи аргументів, які передаються в функцію. Оператор опису закінчується ;
Приклад float cube(float x);
Для того, щоб до функції можна було звернутися, у тому ж файлі повинно бути опис функції (прототип).
double line(double x1,double y1,double x2,double y2);
double square(double a, double b, double c);
Це прототипи функцій, описаних вище.
Прототипи функцій повинні бути бути в тексті швидше аніж виклик функції, щоб компілятор міг здійснити перевірку правильності виклику.
Визначення функції.При написанні функції перш за все треба визначити, що вона буде виконувати. Визначення функції - це повний текст функції. Перший рядок визначення функції називаєтьсязаголовком функції. Якщо опис містить імена аргументів, то заголовок функції повністю співпадає з описом, за виключенням крапки з комою.
В описі функції імена аргументів необов’язкові, але в заголовку вони є .
Далі пишемо заголовок функції. Заголовок функції складається з 3-х частин:
- Тип повертаючого значення, який визначає тип даних, які повертаються з функції в викликаючу програму. Типи можуть бути будь-які, які розглядаються в мові. Можна описати функцію, яка не повертає ніякого значення, задавши пустий тип void. Приклад
void func( ) /*нічого не повертає*/
- ім’я функції; Це звичайний ідентифікатор, воно має бути унікальне, тобто не співпадати ні з одним іменем змінної чи функції. Бажано давати ім’я таке, щоб воно відповідало виконуваній задачі.
- список параметрів, – це величини, які передаються у функцію. Елементи списку розділяються комами. Для кожного параметра вказується тип й ім'я.
Після заголовку йде тіло функції, яке містить виконувані оператори. Тіло повинно починатися з відкриваючої фігурної душки і закінчуватися закриваючою фігурною душкою. Якщо тип повертаючого значення - не void,то в тілі повинен бути хоч би один операторreturnдля повернення значення відповідного типу.
Приклад опису
float cube(float x);
Приклад визначення
