Способи адресації даних

1. Неявна адресація

Однобайтова команда 8-ми розрядного МП – це одна з 256 можливих комбінацій 8 біт, які утворюють машинне слово (байт). Якщо МП має пам’ять 64 кБайт, то необхідний доступ до 65536 областей пам’яті. Тому адресна частина команди повинна бути більшою тої, яка може надати 1-байтова команда. Окрім того, в команді завжди повинен бути вказаний код операції.

Яким тоді чином можна використати 1-байтову команду для адресації до даних? Відповідь: 1-байтові команди не адресуються до даних, розташованих в пам’яті; вони керують даними, завантаженими в регістр, регістрову пару, або даними, що зберігаються в області пам’яті, адреса якої знаходиться в регістровій парі.

Наприклад, 1-байтова команда пересилання даних з регістру А в регістр В складається з коду операції; адреси джерела даних (регістр А) і адреси приймача (отримувача) даних (регістр В).

Команди з неявною адресацією найбільш швидкодіючі, бо МП витрачає на їх виконання лише 2 мікроцикли: операцію вибору і операцію виконання.

2. Безпосередня адресація

Код операції розташовується в першому байті. За кодом операції йдуть дані, які займають 1 або 2 байти. Ці дані беруться не з пам’яті, їх надає машині програміст при запису команди. Таким чином, при цьому не є необхідним вказання адреси пам’яті, необхідним є лише код операції, після якого записуються дані

Наприклад, необхідно завантажити акумулятор 8-ми розрядним двійковим числом. Таке завантаження здійснюється при кожному виконанні програми. Вказану програму можна реалізувати командою, код операції якої вказує мікропроцесору завантажити в акумулятор дані довжиною 1 байт, які йдуть безпосередньо за кодом операції.

3. Пряма адресація

Тут команди можуть мати довжину, яка дорівнює 2 або 3 байти.

1-й байт – код операції

2-й байт і якщо є 3-й – для адреси.

Адреса вказує область пам’яті, в якій знаходяться дані, що піддаються обробці. Використання 2-го і 3-го байтів команди дозволяє адресуватися до будь якої з 65536 областей пам’яті.

Тільки при прямій адресації явним чином задається адреса необхідних даних.

Приклад. Записати вміст акумулятора в пам’ять по адресі 000Е₁₆.

4. Опосередкована регістрова адресація

Реалізується командами довжиною в одне слово. Містить код операції і номер регістру, вміст якого – адреса місцезнаходження даних в пам’яті.

Ця адресація зручна при звертанні до часто використовуваних областей пам’яті і особливо в тих випадках, коли дані організовані у вигляді деякого списку або файлу (набору).

Інакше кажучи, використання опосередкованої адресації дає найбільший ефект при запису і читанні слідуючих одна за одною областей пам’яті.

Список літератури

1. Рицар Б.Є. Цифрова техніка. – К.:НМК ВО, 1991. – 371с.

2. Дурняк Б.В., Стребко І.Т., Тітов Г.Н., Тимченко О.В. Основи проектування цифрових логічних пристроїв: Навчальний посібник. – Львів: Вид-во Української академії друкарства, 2006. – 272с.

3. Лебедєв О.М., Ладик О.І. Цифрова техніка:Навч.посіб. /За ред. М.Ю.Ільченка. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2004. – 320с.

4. Лебедєв О.М.. Сидоров О.М., Ладик О.І. Цифрові пристрої для засобів телекомунікацій / За ред. М.Ю.Ільченка. – К.: КВІУЗ, 1999. – 182с.

5. Гилмор Ч. Введение в микропроцессорнуютехнику. – М.: Мир, 1984. – 334с.

6. Костинюк Л.Д., Паранчук Я.С., Щур І.З. Мікропроцесорні засоби та системи – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2002. – 200с.

7. Справочник по устройствамцифровойобработкиинформации /Н.А.Виноградов и др. –К: Техника, 1988. - 415с.

8. Справочник по цифровойсхемотехнике /В.И.Зубчук, В.П.Сигорский, А.Н. Шкуро. – К.: Техника, 1990. – 448с.