Особливістю викладання дисципліни є те, що на практичних заняттях увага приділяється не тільки і не стільки контролю знань студентів у вигляді опитування та тестування, а насамперед розгляду типових ситуацій та задач, розробці стандартних схем перебігу процесів, типових підходів до алгоритмізації та програмування процедур обробки інформації, які будуть апробовані під час виконання індивідуальних завдань для лабораторних і самостійних робіт. У процесі підготовки до лабораторного заняття студенти мають вивчити теоретичний матеріал по темі, підготувати алгоритм, сформувати навички розробки програм.
Самостійна робота студентів складається з виконання індивідуальних домашніх завдань із кожної теми дисципліни — незалежно від того, розглядалася вона на практичному занятті чи була призначена для самостійного вивчення. Встановлюється термін виконання кожного завдання згідно з графіком навчального процесу.
Самостійна робота оцінюється за двобальною шкалою:
— «зараховано» — якщо студент повністю та без помилок виконав завдання;
— «незараховано» — якщо студент виконав завдання не до кінця або з помилками.
Поточний контроль проводиться один раз на місяць у формі письмових контрольних робіт. Контрольні завдання мають приблизно однакову складність для всіх студентів і оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).
У другому семестрі студенти складають залік. Щоб отримати підсумкову оцінку «зараховано», студент повинен виконати всі види робіт, успішно пройти поточний контроль по всіх темах. У протилежному випадку він складає письмовий залік, до завдань якого увійдуть ті, що не були виконані протягом семестру.
