Нехай маємо скінченний автомат Мілі, заданий трьома множинами S = {1, 2, 3}; X = {a, b}; Y= {u, v}.
Нехай він функціонує за такими таблицями:
Якщо до входу автомата Мілі буде подано слово aabb, то на виході матимемо слово uvuu.
Якщо задано автомат Мура (II роду) тими самими множинами S, X, Y, то його об’єднана таблиця виходів та переходів матиме вигляд:
Різниця між двома класами автоматів полягає у тому, що у випадку автоматів Мілі вихідний сигнал виникає одночасно із вхідним сигналом, що його індуціює, а у випадку автоматів Мура — із затримкою на 1 (одиницю) автоматного часу.
Абстрактний автомат може мати область заборони, або сукупність слів у вхідному алфавіті, які не сприймаються автоматом, що знаходиться у деяких станах з множини станів, тобто у якомусь стані, автомат не сприймає певний вхідний символ (ситуація схожа з діленням на 0). Тоді у таблицях переходів та виходів у відповідних клітинах стоятиме «–». Так би мовити, аварійний останов.
Графічний спосіб задання автомата.
Рис. 3.4. Представлення автомата за допомогою граф-схеми
|
Другим способом задання абстрактного автомата є графічний — він більш наочний і використовує графи. Вершини графа (у вигляді кола) ототожнюються зi станами автомата. Стрілка, що з’єднує вершину i з вершиною j, означає, що існує вхідний сигнал x, який переводить автомат зi стану i у стан j , тобто j = j(i, х). Той самий автомат за допомогою граф-схеми зображено на рис. 3.4.
