Ці символи самі по собі не мають ніякого змісту, властивостей та смислу. Це можуть бути літери алфавіту будь-якої природної мови, цифри, малюнки, значки тощо. Отже, абстрактних алфавітів може бути безліч. Більш того, при розв’язанні однієї задачі можна використовувати декілька алфавітів (вхідний, вихідний, проміжний), навіть розширювати їх, об’єднувати. Але серед них є такі, що використовуються для представлення різних типів інформації, — їх називають стандартними. Найбільш поширеним серед них є двійковий алфавіт {0,1}, який набув найбільшого значення з винаходом та використанням електронних обчислювальних машин для розв’язання задач обробки інформації.
Слово в абстрактному алфавіті — це будь-яка скінченна впорядкована послідовність із його символів.
Кількість символів у слові — його довжина. Якщо довжина дорівнює нулю, то слово називають пустим (0).
Для загального позначення операцій перетворення інформації використовують поняття алфавітного оператора.
Алфавітні оператори
Алфавітним оператором (або відображенням) j називають будь-яку відповідність (функцію), яка зіставляє слова в тому самому або в іншому алфавіті.
Алфавітні оператори мають різні особливості залежно від того, які вихідні слова вони зіставляють із вхідним.