1. Дискретність. Алгоритм можна розбити на окремі вказівки (правила), кожна з яких передбачає виконання певної дії ( арифметичної чи логічної). Кожна дія повинна бути виконана виконавцем, перш ніж перейти до наступної команди.
2. Скінченність. Виконання кожного алгоритму повинно завершуватись за скінчене число кроків. При виконанні алгоритму деякі кроки можуть повторюватись.
3. Результативність. Виконання алгоритму завжди повинно приводити до певного результату (можливо, негативного). Воно не може закінчуватись невизначеною ситуацією або ж не закінчуватись взагалі. Алгоритм вказує послідовність дій по переробці даних в результати. Якщо задача немає розв’язку, то цей випадок також повинен бути врахований в алгоритмі.
4. Формальність. Виконавець відповідно до алгоритму повинен одержати результат, не вникаючи в його суть. Результат не повинен залежати від яких-небудь факторів, що не є частиною алгоритму. Команди повинні бути зрозумілі виконавцеві і входити в систему команд виконавця.
5. Визначеність. Будь-який алгоритм повинен бути описаний так, щоб при його розшифровуванні у виконавця не виникло двозначних вказівок. Тобто різні виконавці згідно з алгоритмом повинні діяти однаково та прийти до одного й того ж результату. Будь-який алгоритм повинен бути записаний за допомогою зрозумілих виконавцю команд, які можна виконати для зазначених вхідних даних і не допускати подвійного тлумачення.
6. Масовість. За допомогою складеного алгоритму повинен розв’язуватись цілий клас однотипних задач.
7. Правильність. Алгоритм правильний, якщо його виконання забезпечує досягнення мети.
Алгоритм складається з елементарних вказівок, закінчених дій, кожна така вказівка називається командою.
Дія – це частина роботи, спрямованої на отримання корисного результату.
