Константи вводяться для зручності програмування. Прості константи не можуть змінювати свої значення в програмі, бо компілятор запам’ятовує всі значення простих констант і при трансляції програми замінює всі імена констант на їх значення.
Константи описуються в блоці CONST. Значення простої константи має простий тип і не може бути записане як вираз. Тип значення не указується ніяким чином, він визначається автоматично при аналізі значення константи. Розширенням ТП є можливість визначити константу як вираз з чисел, деяких функцій мови та визначених раніше простих констант.
Приклади :
CONST
Min = 0;
Max = 500;
e = 2.7182818284;
SpecChar = `\`;
HelpStr = `Натисніть клавішу F1`;
OK = True;
Interval = Max – Min + 1;
e2 = e*e;
Турбо Паскаль вводить особливий тип – типізовані константи, при описі яких одночасно вказується і значення, і тип:
R:Real = 1.15346;
I: Integer = -12;
Кінцем блоку констант вважається початок іншого блоку або опису процедур та функцій.
Змінні вводяться в програму для збереження та передачі даних усередині неї.
Кожна змінна має своє ім’я (ідентифікатор),яке повинно починатися з букви та може містити букви, цифри та знак підкреслення .Довжина імені – до 126 символів, але розпізнаються імена по першим 63 символам.
Всі без винятку імена ,що використовуються в програмі, повинні бути перелічені в блоках опису з визначенням типу. Ім’я та тип розділяються двокрапкою.
VAR
X,Y:REAL;
i,j,k:integer;
found:Boolean;
Після оголошення та опису змінної повинен стояти символ “;”. Кінець блоку визначається як і в випадку блоку констант .
