В программе "Бегущая строка" можно использовать переменные типа String. Для этого достаточно описать переменную "cha" типом String.
Для строковых переменных допускаются операции сложения, например, если s1:='Hello!', s2:='Привет!', то переменной s3:=s1+'_'+s2; присвоится значение: "Hello! Привет!" .
Сравнение строковых переменных происходит по символам, начиная с первого. Для приведенного выше примера выражение ( s1<>s2 ) верно.
Если код первого символа в первой строке больше, чем во второй, то первая строковая переменная считается больше второй. В данном примере выражение s1<s2 верно, т. к. значение кода "Н" меньше, чем "П".
Строковую переменную можно рассматривать как массив символов, например: s1[1]:='H' , s1[2]:='e'; и т. д.
Длина строковой переменной "L" содержится в элементе с нулевым индексом и может находиться оператором L:= Ord(s1[0]); или оператором L:= Length(s1);
Функция Copy(S,L1,L2); позволяет скопировать строковую переменную "S" в
другую строковую переменную.
Где L1 - номер индекса первого копируемого символа,
L2 - число копируемых символов.
Например, для заданного ранее значения s1 переменная Sc:=Copy(s1,1,5); примет значение "Hello".
Процедура Delete(S,L1,L2); позволяет удалить из строки "S" часть символов.
Где L1 -номер индекса первого удаляемого символа,
L2 - число удаляемых символов.
Например, после действия оператора Delete(s1,6,1); переменная "s1" примет значение "Hello".
Процедура Insert(Si, S, L1); позволяет вставить в строку "S" строку "Si"
начиная с номера "L1" строки "S".
Здесь переменные L1, L2 - типа Integer.
ЗМІСТ
| Коротка анотація до лабораторних робіт………………………………
Лабораторна робота № 1. Ознайомлення з операційною системою UNIX, переміщення по каталогах та виявлення їх шляхів доступу..
Лабораторна робота № 2. Створення текстових файлів в операційній системі UNIX. Операції з текстом……………………
Лабораторна робота № 3. Робота з каталоговою системою в операційній системі UNIX. Операції над файлами та каталогами.
Лабораторна робота № 4. Вивчення Midnight Commander (MC), його можливостей, особливостей та зручностей в роботі з ієрархічною файловою системою.…………………………………..
Лабораторна робота № 5. Робота з процесами. Використання утіліти ріре, пошук і розширений пошук...……………………..…...
Лабораторна робота № 6. Робота з оболонками і системними змінними……………………………………………………………….
Лабораторна робота № 7.Основи адміністрування UNIX. Файли і організація доступу до них…………………………………………...
Лабораторна робота № 8. Управління користувачами (і групами), облікові записи………………………………….…………………….
Лабораторна робота № 9. Групи користувачів, їх реєстрація та облікові записи…...……………………………….…………………..
Лабораторна робота № 10. Робота з дисками: доступи до читання та копіювання. Робота з компакт-дисками.…………………….…
Лабораторна робота № 11. Робота з мережами: перевірка мережевого з’єднання, реєстрація, підключення.………………….
Лабораторна робота № 12. Браузери, їх встановлення, підключення та підготовка до роботи.……………………………………………
Використана література……………………………………………….
|
|
Коротка анотація до лабораторних робіт
Найбільш ефективною є організація занять, коли студент за методичними вказівками до лабораторних робіт, конспектом лекцій і рекомендованою літературою протягом семестру самостійно готується до аудиторних занять в цілому, на яких виконує індивідуальні завдання під контролем викладача.
Матеріали з лабораторних робіт студент оформляє у вигляді звітів або файлів на дискетах (безпаперова технологія), згідно з вимогами до оформлення робіт, і захищає, як правило, перед виконанням наступної роботи. Звіт обов’язково повинен містити:
– тему і мету роботи;
– індивідуальне завдання з аналізом поставленої задачі;
– тексти програм або ж короткий опис результатів виконання передбачених пунктів завдання (якщо програмування не передбачено у роботі);
– результати розрахунків на комп’ютері;
– висновки, які характеризують обраний метод розв’язання задачі, використане програмне забезпечення, особливості і результати обліку задач на комп’ютері.
