Const n, m – кількість рядків та стовпчиків у масиві.
TElement – тип елементів масиву.
TМ = array [1..n,1..m] of TElement;
1) Procedure VectorRead(var A: TМ);
Ввести розмірність масиву з клавіатури. Елементи масиву створюються випадковим чином.
2) Procedure VectorWrite(var A: TМ);
Вивести елементи масиву на екран у прямокутній формі.
3) function IsMatrixK(A: TM): Boolean;
Повернути значення True, якщо матриця квадратна.
4) Procedure Diagonal(A: TM; var SumD: TElement);
Обчислити суму додатних елементів, що знаходяться над головною діагоналлю.
2.Записати у звіт тексти модуля і програми, яка використовує модуль.
3. Записати результат виконання програми.
Лабораторна робота № 14
Створення графічних зображень
Мета:.Навчитися використовувати графічне середовище Паскаля на прикладі побудови графіка функції
Теоретичний матеріал
1. Псевдографіка у текстовому режимі. Екран дисплея в текстовому режимі містить 80 символів у рядку і 25 символів у стовпці.
Найпростіші графічні побудови можна виконати в текстовому режимі функціонування екрана засобами псевдографіки і за допомогою процедур задання потрібної позиції для виведення зображення на екран, кольору зображення тощо, тобто процедур з модуля Crt. Символи псевдографіки розміщені у другій половині таблиці кодів ASCII. Це такі символи та коди:
Для вставляння символу псевдографіки в текст програми слід натиснути клавішу Alt і, утримуючи її, набрати па правій частині клавіатури три цифри, що відповідають коду.
Символами псевдографіки можна нарисувати, наприклад, таке:
Процедури і функції модуля Crt, які використовують для оформлення результатів виконання програми (для керування наведенням на текстовий екран):
ClrScr— процедура очищення екрана.
ReadKey: char — функція, що отримує символьне значення натиснутої клавіші на основній клавіатурі.
KeyPressed— логічна функція, яка набуває значення true, якщо натиснута будь-яка клавіша на основній клавіатурі.
ТеxtCо1ог(<колір>) — процедура, яка задає колір тексту.
ТехtВаскGround(<колір>) — процедура, яка задає колір фону.
GoToXY(x, у) — процедура, що переводить курсор у координату (х, у) текстового вікна екрана.
WhereX — функція, яка повертає значення стовпця, де є курсор наведення результатів.
WhereY — функція, яка повертає значення рядка, де є курсор наведення результатів.
Window(xl, yl, х2, у2) — процедура, що задає координати вікна наведення: тут (xl, yl) — координати лівого верхнього кута, (х2, у2) - правого нижнього.
