· for і:=1 to n do begin
for j:=1 to m do
write(A[i,j]); {виведення в рядок}
writeln; {перехід на новий рядок}
end;
Як ви вже помітили, для роботи з масивом необхідний будь-який оператор повторення. Але в нас двовимірний масив, а тому необхідний один цикл для переходу між елементами рядка (тобто, по стовпчиках), а другий, зовнішній, — для переміщення між рядками.
Якщо в матриці кількість рядків і стовпчиків однакова, то таку матрицю називають квадратною. Тільки в квадратних матрицях існують головна та бічна діагоналі.
Головна Бічна
діагональ діагональ
Елементи, що стоять на головній діагоналі, мають індекси (1, 1), (2, 2), (3, 3), ... (і, і). ..., (n, n). Номер рядка дорівнює номеру стовпчика!
Елементи, що стоять на бічній діагоналі, мають такі індекси (1,n), (2, n–1), (3, n–2), ..., (і, n+1–і), (n,1). Індекси елементів взаємозалежні за формулою N+1 – i.
Для роботи з масивом, як з єдиним цілим, використовується ідентифікатор масиву без вказівки індексу в квадратних дужках. Масив може брати участь тільки в операціях відношення “дорівнює”, “не дорівнює” і в операторі присвоювання. Масиви, що беруть участь у цих діях, повинні бути ідентичні за структурою, тобто мати однакові типи індексів і однакові типи компонентів. Наприклад, якщо масиви А та В описані, як Var A,B:array[1..20] of real; то застосування до них допустимих операцій дасть наступний результат:
| ираз
| Результат
|
| A=B
| True, якщо значення кожного елемента масиву А дорівнює відповідному значенню елемента масиву В.
|
| A<>B
| True, якщо хоча б одне значення елемента масиву А не дорівнює значенню відповідного елемента масиву В.
|
| A:=B
| Усі значення елементів масиву В присвоюються відповідним елементам масиву А. Значення елементів масиву В залишаються незмінними.
|
При необхідності перестановка значень елементів масиву здійснюється за допомогою додаткової змінної того ж типу, що і базовий тип масиву.
