Кожному елементу ставиться у відповідність один індекс.
Масив А
напрямок зміни індексу
A[6] або A[i], якщо i=6
Для початку роботи з масивом готуємо місце в пам'яті, для чого повідомляємо про нього в розділі оголошень.
Формат опису:
Спосіб
ТУРЕ< назва типу > = array [< розмір >] of < назва базового типу >
VAR ідентифікатор масиву : ім'я типу;
Наприклад
Typemas=array [1..5] of іnteger.
Var a : mas;
Спосіб
Var <ім’я масиву> : array [<розмірність>] of <базовий тип елементів>;
Якщо в такій формі опису масиву заданий один індекс, масив називається одновимірним (або лінійним), якщо два індекси – двовимірним (або таблицею), якщо n індексів – n-вимірним. Розмірність обмежена тільки об'ємом пам'яті конкретної ЕОМ. Одновимірні масиви звичайно використовуються для представлення векторів, а двовимірні – для представлення матриць.
Для опису масиву можна використовувати попередньо визначені константи:
Const
G1=4; G2=6;
Var
Mas:array[1..G1,1..G2] of real;
Приклади:
Const n:=100;
Var А: аrrау[1..n] оf real;
В: аrrау[1..1000] of integer;
Першим описан масив, до складу якого входить 100 дійсних чисел, а другим – масив з 1000 цілих чисел.
Зверніть увагу на те, що елементів у масиві не обов'язково буде стільки, скільки ми їх оголосили, але не більше.
Звертання до елементу масиву:
<ІМ'Я_масиву>[<його_індекс>]
Приклад:
M[6]; A[10]; B[i]
Для роботи масивом нам необхідний будь-який оператор повторення, тому що кожна дія з його елементами виконується однаково.
Паскаль не має засобів введення-виведення усіх елементів масиву водночас, тому введення і виведення значень робиться послідовно окремо кожен елемент.
Методи заповнення одновимірного масиву:
· за формулою:
for і:=1 to n do М[і]:=i*i-10 {або будь-яка формула};
· з клавіатури:
for і:=1 to n do
begin
writeln(‘введіть М[‘,i,']:');
readln(М[i]);
end;
· випадковим чином із проміжку [А, В]:
for і:=1 to n do
М[і]:=random(B-A)+A;
· Використання типових констант:
Const a:array [1..5] of іnteger=(28,13,0,-14,18);
b:array [1..3,1..2] of іnteger=((28,3),(-2,5),(-3,-4));
Методи виведення елементів масиву на екран
· for і:=1 to n do
writeln(М[i]); {у стовпчик}
· for і:=1 to n do
write(М[i]); {у рядок}
Для масиву з дійсними числами бажано зазначити формат виведення, наприклад, writeln(М[і]:10:3).
Дозволяється об'єднувати в одному циклі кілька етапів розв'язування задачі. Наприклад, очищення, заповнення масиву та виведення елементів масиву для контролю на екран.
А що можна робити з елементами масиву?
· знайти найменший, найбільший;
· знайти відповідний визначеній властивості;
· знайти суму елементів, їх добуток або різницю;
· поміняти місцями або замінити;
· впорядкувати їх за різними ознаками і т.і.
