У процедурах виведення Write і Writeln є можливість запису виразу, що визначає ширину поля для виведення. У прикладах, що подаються далі, використовуються наступні умовні позначення:
· І – ідентифікатор, що визначає ціле число,
· R – ідентифікатор, що визначає дійсне число,
· р,q – цілі константи, що визначають довжину поля виведення та кількість цифр після десяткової крапки.
1. Виведення десяткового значення цілої величини I, починаючи з позиції розташування курсору.
Значення I
| Вираз
| Результат
|
| write(I);
|
|
| write(I);
|
|
| write(I,I,I);
|
|
2. Виведення десяткового значення цілої величини I у крайні праворуч позиції поля шириною р.
Значення I
| Вираз
| Результат
|
| write(I:6);
| ___134
|
| write(I:10);
| _________1
|
| write(I+I:7);
| ____624
|
3. Виведення у поле шириною 18 символів десяткового значення величини R у форматі з плаваючою крапкою.
Значення R
| Вираз
| Результат
|
715.432
| write(R);
| __7.1543200000E+02
|
-1.919E+01
| write(R);
| _-1.9190000000E+01
|
567.986
| write(R/2);
| __2.8399300000E+02
|
4. Виведення у крайні праворуч позиції поля шириною р десяткового значення величини R у форматі з фіксованою крапкою, причому після десяткової крапки виводиться q цифр (0<=q<=24), що представляють дробову частину числа. Якщо q=0, ні дробова частина, ні десяткова крапка не виводяться. Якщо q>24, то при виведенні використовується формат із плаваючою крапкою.
Значення R
| Вираз
| Результат
|
511.04
| write(R:8:4);
| 511.0400
|
-46.78
| write(R:7:2);
| _-46.78
|
-46.78
| write(R:9:4);
| _-46.7800
|
Завдання