Управління сеансом не є частиною HTTP-стандарту. А тому ASP.NET доводиться виконувати деяку додаткову роботу, щоб відслідкувати інформацію сеансу і прив’язати її до відповідної відповіді (Response).
ASP.NET відслідковує кожен сеанс з допомогою унікального 120-ти бітового ідентифікатора. Коли клієнт надає ідентифікатор сеансу, ASP.NET відшуковує відповідний сеанс, видобуває з сервера станів "серіалізовані" дані, перетворює їх в "реальні" об’єкти та розміщує ці об’єкти у спеціальну колекцію для того, щоб до них можна було отримати доступ у коді. Весь цей процес виконується автоматично.
Розглянемо, як ASP.NET зберігає дані в сесії.
HTTP-запит проходить через конвейєр модулів, які можуть реагувати на події аплікації. Одним із модулів у цьому ланцюжку є модуль SessionStateModule з простору імен System.Web.SessionState. Цей модуль генерує ідентифікатор сеансу, видобуває із зовнішніх поставщиків стану дані сеансу, а потім прив’язує ці дані до контексту викликів запиту. Він також зберігає дані стану сеансу, коли обробка сторінки завершується. Однак важливо розуміти, що модуль SessionStateModule фактично не зберігає дані сеансу. Замість цього, стан сеансу зберігається у зовнішніх компонентах, які називаються поставщиками стану. Весь цей процес показаний на рис. 8.3.
Рис. 8.3. Архітектура стану сеансу в ASP.NET
Стан сеансу є прикладом змінної архітектури в ASP.NET. Поставщиком стану може бути довільний клас, який реалізує інтерфейс IStateClientManager. Тобто спосіб роботи стану сеансу можна модифікувати утворенням нового .NET-компоненту. ASP.NET містить три поставщика стану, які дозволяють зберігати інформацію у процесі, в окремій службі та у базі даних SQL Server.
