Рядок в загальному розумінні цього слова - кінцева послідовність символів, але рядки і символьні масиви - це різні типи.
У мові Паскаль тип-рядок - це послідовність символів довільної довжини, на відміну від звичайного масиву з його фіксованою довжиною.
Для визначення рядкового типу використовується службове слово string, за яким у квадратних дужках вказується максимальна довжина рядка. Максимальна довжина рядка може бути задана цілим числом або константою цілого типу. Вказівка максимальної довжини може бути пропущена, у цьому випадку мається на увазі кількість 255. Наприклад:
type
Line=string[80];
Var
St:line;
St1:string[20];
St2:string[100];
St3,St4:string;
При спробі запису в строкову змінну більше символів, ніж оголошено в описі, "зайва" частина відсікається.
Символьна змінна St може містити у собі будь-яку послідовність символів (кожен з яких має стандартний тип char) довільної довжини (в межах від 0 символів до 80 символів). Рядок, у якому немає жодного символу, називають порожнім. Його довжина дорівнює 0.
Таким чином, відмінність рядків від звичайних символьних масивів полягає в тому, що рядки в процесі виконання програми можуть динамічно змінювати свою довжину.
У Паскалі доступні два способи обробки змінних типу String. Перший спосіб передбачає обробку усього рядка як єдиного цілого, тобто єдиного об'єкта. Другий спосіб розглядає рядок як складової об'єкт, що складається з окремих символів, тобто елементів типу Char.
Доступ до окремих елементів рядків проводиться аналогічно доступу до елементів одновимірного масиву: після імені строкової змінної необхідно в квадратних дужках вказати вираз цілого тиру, що позначає номер елемента рядка, наприклад: St[1] або St[n div 2]. Дана конструкція має тип char і є змінною, тобто може перебувати в лівій частині оператора присвоювання.
Рядкова константа, як і символьна, береться в одинарні лапки (апострофи). Порожній рядок позначається двома одинарними лапками поспіль - ".
