Пріоритет, ранг або зростання операції або оператора — формальна властивість оператора/операції, що впливає на черговість його виконання у вираженні з декількома різними операторами за відсутності явної (за допомогою дужок) вказівки на порядок їх обчислення. Наприклад, операцію множення зазвичай наділяють великим пріоритетом, чим операцію складання, тому у вираженні добуток x+y*z буде отримано спочатку y і z, а потім вже сума.
У формальних системах використовується два способи завдання пріоритету будь-якого оператора. Перший з них — розподіл усіх операторів за ієрархією пріоритетів. Цей спосіб завжди використовується для завдання пріоритетів за умовчанням і фіксується в описі мови у вигляді угоди, що таким-то операторам привласнюється такі-то пріоритети. Ніякого віддзеркалення в синтаксисі мови він не отримує, тобто при нім не використовуються ніяких явних засобів (= тих/інших символів) для вказівки пріоритету операції.
Другий спосіб дає можливість міняти пріоритети за умовчанням, вказуючи їх в явному виді за допомогою символів парних дужок. При цьому глибина вкладеності прямо пропорційна величині пріоритету, тобто більше внутрішні дужки вказують на більший пріоритет, чим зовнішні. У попередньому прикладі з сумою і добутком порядок обчислення можна поміняти, використовуючи дужки, записавши усе вираження так: ((x+y)*z).
