Наступна заздалегідь була розробка процедурних мов. Ці мови третього покоління (вперше описано, як мови високого рівня) використання лексики, пов'язаної з розв'язуванням задачі. Наприклад,
C - Розроблено близько 1970 року в Bell Labs
COBOL (Common Business Oriented Language) - використовує такі терміни, як файл, переміщати і копіювати.
FORTRAN (Formula Translation) - з використанням математичної термінології мови, вона була розроблена в основному для наукових і інженерних задач.
ALGOL (Algorithmic Language) - зосереджена на відповідну мову для визначення алгоритму, при цьому використовуючи математичну мову, термінології і орієнтації наукових та інженерних проблем, як FORTRAN.
BASIC (Beginners All purpose Symbolic Instruction Code) - була розроблена, щоб включити більше людей, щоб писали програми.
Всі ці мови слідували процедурній парадигмі. Тобто, вони описують, крок за кроком, точна процедура, яка повинна, залежно від конкретного програміста принаймні, необхідно слідувати, щоб вирішити конкретну проблему. Ефективність і результативність такого рішення є повністю суб'єктивним і сильно залежить від досвіду, винахідливості й здатності.
ООП
Об'є́ктно-орієнто́ване програмува́ння (ООП) — одна з парадигм програмування, яка розглядає програму як множину «об'єктів», що взаємодіють між собою. В ній використано декілька технологій від попередніх парадигм, зокрема успадкування, модульність, поліморфізм таінкапсуляцію. Попри те, що ця парадигма з'явилась в 1960-тих роках, вона не мала широкого застосування до 1990-тих. Сьогодні багато мов програмування (зокрема, Java, C#, C++, Python, PHP, Ruby та Objective-C, ActionScript 3) підтримують ООП.
Об'єктно-орієнтоване програмування сягає своїм корінням до створення мови програмування Симула в 1960-тих роках, одночасно з посиленням дискусій про кризу програмного забезпечення. Разом із тим, як ускладнювалось апаратне та програмне забезпечення, було дуже важко зберегти якість програм. Об'єктно-орієнтоване програмування частково розв'язує цю проблему шляхом наголошення на модульності програми.
На відміну від традиційних поглядів, коли програму розглядали як набір підпрограм, або як перелік інструкцій комп'ютеру, ООП програми можна вважати сукупністю об'єктів. Відповідно до парадигми об'єктно-орієнтованого програмування, кожний об'єкт здатний отримувати повідомлення, обробляти дані, та надсилати повідомлення іншим об'єктам. Кожен об'єкт — своєрідний незалежний автомат з окремим призначенням та відповідальністю.
