У цьому і полягає найважче питання - знайти як це зробити. Кожна людина індивідуальна. Як знайти ключик до Вашому особистому розумінню, до мозку кожного з вас? Це не тільки моє питання як викладача, це перш за все ваше запитання, бо ви в цьому зацікавлені не менше, а може й більше мого.
Є таке чудове грецьке слово «синергія», воно означає «співпраця, Печерській лаврі», коли двоє працюють на один результат і без зусиль тієї чи іншої сторони цей результат не може бути досягнутий. Саме це і є наш навчальний процес - Печерській лаврі викладача і студента. Знаєте іноді коли людина приходить вчиться у нього виникає бажання сісти, розслабитися, розвалиться на стільці і сказати «Ну давайте, вчіть мене - я готовий». Нічого не вийде. Без нашого спільного праці, нічого н вийде. Я працюю + ви працюєте = результат. І ніяк інакше.
І так програмування це наука, яку необхідно ретельно і детально, вивчати, вкладаючи працю, сили і час. Крім того, це наука, тому що в ньому існують досить складні фундаментальні проблеми, що не мають поки однозначних відповідей і рішень. Це наука вимагає для свого розвитку нестандартних підходів і геніальних рішень.
З іншого боку, ми з'ясували з вами що програмування - це запис наших логічних думок в деякому строго визначеному, як кажуть, формалізованому вигляді. Давайте спробуємо зрозуміти, а що ж таке логічне мислення? Це мислення, яке здатне привести нас від деяких фактів чи припущень, званих передумовами до необхідного результату, званому висновком. Отже, логіка - це шлях від передумови до висновку, від причини до наслідку, від дії до результату. Навіть якщо цей шлях неочевидний, логіка дозволяє відновити необхідні незримі, але існуючі моменти.
Наведемо приклад. Ви сидите в кімнаті з одними дверима, спиною до них, перед вами сидить людина. Він встає і проходить повз вас за вашу спину. Через деякий час ви обертаєтеся - людини за спиною немає. Куди він подівся? *** Все правильно - вийшов у двері. Однак ви ж не бачили як він виходить, як же ви змогли дізнатися що він вийшов? Ось це і є логіка.
Передумовою в даному випадку є такі факти: «людина перебувала в кімнаті» «тепер вона не в кімнаті» і «з кімнати один вихід», об'єктом роздуму є питання «куди подівся чоловік?». З урахуванням посилок і логічного мислення запитання формулюється так «Куди подівся чоловік, що знаходився в кімнаті з одним виходом, якщо його там зараз немає» із якого випливає єдино можлива відповідь - «вийшов з кімнати через вихід». Причому, зауважте, ваша логіка спрацювала значно швидше, правильно відповівши на питання, чим ваша свідомість встигла осмислити вищенаведений ланцюжок роздумів. Просто раз - і готова відповідь.
У хорошого програміста нерідко відбувається також, розмірковуючи над завданням більш-менш тривалий час він раптом починає розуміти, що знає рішення. Чуєте - «раптом», «одномоментно». Та звичайно він може не бачити ще всіх подробиць, і витратити досить багато часу на налагодження коду, тестування та інші речі. Але загальний хід рішення він вже усвідомив, проблема вже подолана.
Це осяяння, звичайно наслідок досвіду й таланту, але все одно воно зазвичай не укладає в жорсткі рамки правил, стандартів та лексичних конструкцій: раз! і зрозумів рішення, та яке рішення - витончене, ефектне, по-своєму прекрасне. Ці епітети (витончений, прекрасний) рідко зустрінеш в технічних галузях, вони скоріше ставляться до області мистецтва, і тому програмування - це мистецтво.
І, нарешті, взагалі кажучи, важко уявити собі людину яка абсолютно не має логіки. Також можна навчити правилам формального запису і синтаксису, практично будь-яку адекватну людини. Отже, навіть без Богом даного таланту і схильностей, ми можемо поєднати в якому навчають прийоми логічного мислення і навички записувати їх у необхідній формі, у формі програми. Така людина цілком може писати програми. Врахуйте, крім того, що багато завдань є типовими. Тобто вирішуються схожим чином за зразком. Це, наприклад як типовий проект будинку. Сам проект один раз розробили конструктори і вчені з великого інституту. А потім за цим проектом будуються всі перехожі будинку, з деякими змінами, які цілком під силу здійснити звичайним робітникам. В одному будинку, наприклад, стіни пофарбували в інший колір, в іншому одну кімнату розділили на дві і т.д. Не запрошуються ж для цього кожного разу вчені - це всі проблеми цілком під силу прикладним фахівцям. Так і в програмуванні існує великий клас нескладних прикладних типових завдань, які необхідно вирішувати і записувати у вигляді програмного коду. Цим зазвичай займаються початківці програмісти, для яких програмування ще не встигло стати не мистецтвом (досвіду мало), ні наукою (не вистачає таланту), і тому програмування це ремесло.
