9. Виконайте компіляцію створеної програми.
10. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.
11. Перегляньте та занотуйте для звіту одержаний результат.
12. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Які змінні називають статичними (локальні та глобальні)?
2. Що представляють собою динамічні змінні у мові Pascal?
3. Що представляє собою область динамічно розподілюваної пам’яті?
4. Скільки байтів займає вказівник у мові програмування Pascal?
5. Коли доцільно використовувати змінні типу вказівник?
6. Що представляють собою дані типу вказівник мови Pascal?
7. Як відбувається опис типу вказівник у програмах на мові Pascal?
8. Що представляє собою вбудований тип pointer мови Pascal?
9. Для чого використовують зарезервоване слово nil у мові Pascal?
10. Що називають розіменуванням вказівників у мові Pascal?
11. Як можна виконати розіменування вказівника у мові Pascal?
12. Яким чином можна виконати присвоєння вказівникам
адреси статичних змінних у програмах на мові Pascal?
13. Які існують процедури та функції для роботи з динамічними
структурами даних у мові програмування Pascal?
14. Як можна створити динамічні змінні у мові програмування Pascal?
15. Як можна знищити динамічні змінні у мові програмування Pascal?
16. Які існують різновиди динамічних структур у мові Pascal?
17. Що представляють собою дерева (нелінійні списки) у мові Pascal?
18. Що представляють собою зв’язані лінійні списки (різноманітні
списки, стеки, черги) у мові програмування Pascal?
19. Які операції над вказівниками можна виконувати у мові Pascal?
20. Як відбувається виділення та звільнення динамічної пам’яті?
21. Які існують стандартні функції для роботи з адресами?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
3. загальну характеристику типу даних вказівник (покажчик);
4. основні принципи побудови програм для роботи
з динамічними змінними у мові Pascal;
5. загальну характеристику динамічних структур даних мови
програмування Pascal та основні принципи роботи з ними.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;
4. складати програми для роботи з динамічними змінними
у середовищі програмування Turbo Pascal.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Зразок виконання практичної роботи №16
Завдання
Розробити програму, яка виконує формування стека, додавання у стек нових елементів, видалення елементів і перегляд стека.
Текст програми:
program prstack;
uses crt;
type ptr=^stack;
stack=record
data:integer; next:ptr end;
var top,bottom,newelem:ptr;
value,mode:integer;
procedure createstack;
begin
top:=nil; writeln(’vvedit element stack:’);
writeln(’(stop - vvedit 1111)’);
while true do begin read(value);
if value=1111 then exit;
new(bottom); bottom^.next:=top;
bottom^.data:=value;
top:=bottom; end; end;
procedure addelements;
begin
while true do begin
writeln(’vvedit znach element stack:’);
writeln(’(stop - vvedit 1111)’); read(value);
if value=1111 then exit; new(newelem);
newelem^.next:=top; newelem^.data:=value;
top:=newelem; end; end;
procedure delelements;
begin
top:=top^.next; end;
procedure viewstack;
begin
bottom:=top; while bottom<>nil do begin
write(bottom^.data:7); bottom:= bottom^.next;
end; writeln; writeln(’press any key’);
repeat until keypressed; end;
begin
while true do begin clrscr;
writeln(’programa - robota z stack’); writeln;
writeln(’vuberit rezhum robotu:’); writeln;
writeln(’1: stvorenja stack’);
writeln(’2: dodavanja elementiv do stack’);
writeln(’3: vudalenja elementiv z stack’);
writeln(’4: peregljad elementiv stack’);
writeln(’5: vukhid z programu’); readln(mode);
case mode of 1:createstack; 2:addelements;
3:delelements; 4:viewstack; 5:halt;
else writeln(’povtorit nomer rezhum !’);
end; end; end.
Завдання
Розробити програму, яка виконує формування черги, додавання у чергу нових елементів, видалення елементів і перегляд черги.
№
| елементи черги
|
| { 91, 36, 27, 51, 96, 48, 29, 63, 14, 25, 11, 74 }
|
| { 49, 63, 17, 28, 64, 92, 15, 73, 46, 71, 34, 98 }
|
| { 78, 54, 61, 14, 67, 96, 18, 26, 86. 25, 31, 94 }
|
| { 36, 49, 90, 65, 16, 67, 12, 47, 56, 92, 14, 61 }
|
| { 52, 69, 41, 16, 83, 76, 59, 19, 21, 48, 96, 87 }
|
Виконати модифікацію програми вважаючи елементами черги не числа,
а текстову інформацію (прізвища студентів).
Практична робота №17
Створення та реалізація програм на основі алгоритмів сортування у середовищі Turbo Pascal.
Мета: Навчитися створювати програми для сортування інформації на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
При збереженні й обробці великих обсягів даних постійно доводиться розв’язувати задачі пошуку інформації. Щоб легше було здійснювати пошук, інформація має бути правильно організована – упорядкована за тими чи іншими ознаками. Виникає задача сортування інформації.
Під сортуваннямрозуміють процес розташування елементів певної множини у певному порядку. Мета сортування – полегшити пошук елементів у множині.
Методи сортування особливо важливі при обробці даних. Від ефективності методу сортування залежить швидкість відповіді на запит користувача. Існує багато різних методів сортування. Їх усі можна розбити на дві великі групи залежно від того, де містяться вихідні дані: в оперативній (внутрішній) пам’яті комп’ютера чи на зовнішніх носіях (у зовнішній пам’яті). Їх часто так і називають: внутрішнє сортування і зовнішнєсортування. Для внутрішнього сортування характерний швидкий прямий доступ до елементів множини, що сортується. Методи зовнішнього сортування мають враховувати, що зовнішня пам’ять „повільніша” внутрішньої, хоч і здатна містити більше інформації. Крім того, до елементів множини, що сортується, в цьому випадку можна дістатися лише послідовно.
Методи внутрішнього сортування можна розбити на три групи залежно від алгоритму, що лежить у їхній основі:
1) сортування вибором;
2) сортування включенням;
3) сортування обміном.
Одна з найважливіших вимог до методів сортування – ощадливе використання пам’яті. Сортування повинно виконуватися всередині вихідної множини елементів. Основними операціями при сортуванні є порівняння і пересилання (обмін)елементів. Тому мірою ефективності методу служить кількість порівнянь С і пересилань М, необхідних для сортування множини з n елементів. Складність простих методів й алгоритмів пропорційна до квадрата кількості елементів (n2). Існують „швидші” методи, проте в їх основі лежать складніші алгоритми. При невеликих значеннях n (до 100) прості методи працюють досить ефективно. Крім того, з їх допомогою можна легко зрозуміти основні принципи сортування.
Сортування масивів. Однією з найбільш поширених операцій обробки масивів є їх упорядкування, або сортування. Упорядкування масиву – це зміна порядку розташування його елементів за певним критерієм. Наприклад, числовий масив можна упорядкувати за зростанням значень його елементів або за їх спаданням, а масив рядків можна відсортувати в алфавітному порядку. Найчастіше сортування масиву здійснюється з метою полегшення подальшого пошуку.
Відомо багато методів сортування масиву, що відрізняються швидкодією й обсягом оперативної пам’яті, яка при цьому використовується. Серед цих методів можна вирізнити методи внутрішнього та зовнішнього сортування. Методи внутрішнього сортування не передбачають використання допоміжних масивів. Ці методи застосовують до масивів, що повністю розташовані в оперативній пам’яті. Методи зовнішнього сортування застосовують до великих масивів даних, які зберігаються на зовнішніх носіях.
Розглянемо методи внутрішнього сортування масиву, обмежуючись задачею сортування за зростанням. Методи внутрішнього сортування прийнято поділяти на дві групи: елементарні (прямі) та удосконалені методи.
Найбільш відомими елементарними методами сортування масиву є: сортування вставкою (включенням); сортування вибором; сортування обміном (бульбашкове сортування). З удосконалених методів сортування найчастіше використовуються такі: швидке сортування, або метод Хоара; сортування включенням зі спадним приростом, або метод Шелла; сортування за допомогою дерева, або пірамідальне сортування; сортування методом злиття.
Сортування методом вставки (включенням). На кожному кроці цього методу масив розділений на дві частини: ліву, вже відсортовану, та праву, ще не відсортовану. Перший елемент правої частини вставляється до лівої частини так, щоб ліва частина залишалася відсортованою. У результаті відсортована частина збільшується на один елемент, а невідсортована – на один елемент зменшується. Отже, на кожному кроці алгоритму сортування методом вставки слід виконати дві операції: пошук позиції для вставки елемента та власне його вставку із подальшим зсувом на одну позицію вправо від елементів відсортованої частини. Цей зсув знищить перший елемент невідсортованого підмасиву останнім елементом відсортованого. Спочатку відсортованим підмасивом вважаємо перший елемент, а решту елементів масиву відносимо до невідсортованої частини.
Сортування методом вибору. Цей метод, як і метод сортування вставкою, розділяє масив на дві частини: ліву, вже впорядковану, та праву, ще не впорядковану. Вибирають найменший елемент невідсортованої частини. Цей елемент міняють місцями з її першим елементом, збільшуючи на одиницю довжину відсортованої частини масиву. Отже, на першому кроці алгоритму невпорядкованою частиною є весь масив, з якого вибирають мінімальний елемент. Цей елемент міняють місцями з першим елементом масиву. На другому кроці невпорядковану частину масиву складають елементи від другого до останнього. Серед цих елементів вибирають найменший, котрий міняють місцями з другим. Процес триває доти, доки у невідсортованій частині не залишиться один елемент.
Сортування методом обміну. Базовою операцією в цьому методі є порівняння двох сусідніх елементів масиву. Якщо їх розташування суперечить умові впорядкування, вони міняються місцями. Послідовне застосування такої операції до всіх пар елементів масиву, від останньої пари до першої, дозволить виявити найменший елемент в першій позиції. Друга назва цього методу – бульбашкове сортування – пояснюється схожістю процесу обміну місцями сусідніх елементів зі спливанням більшої бульбашки. Під час сортування методом обміну впорядкованою буде ліва частина масиву, а щойно описаний процес повторюється для правої частини, яка на кожній ітерації методу зменшуватиметься на один елемент.
Алгоритми сортування масивів методами вибору, вставки та обміну не потребують додаткової оперативної пам’яті. Час виконання розглянутих алгоритмів сортування пропорційний кількості операцій порівняння або перестановок елементів. Сортування n-елементного масиву методом вибору потребує n2/2 операцій порівняння та n операцій обміну елементів. Метод сортування вставкою потребує n2/4 операцій порівняння та стільки ж операцій обміну, а метод сортування обміном – n2/2 операцій порівняння та n2/2 операцій обміну. Отже, методи вставки та вибору за характеристиками приблизно еквівалентні, проте метод обміну поступається перед ними швидкодією. Удосконалені методи сортування масиву використовують значно меншу кількість операцій порівняння та перестановок елементів.
Порядок виконання роботи:
1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.
2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.
3. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.
4. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.
5. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.
6. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.
7. Введіть текст створеної програми.
8. Дайте назву створеному файлу програми – PR17
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.
9. Виконайте компіляцію створеної програми.
10. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.
11. Перегляньте та занотуйте для звіту одержаний результат.
12. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Яким чином можна зберегти файл у середовищі Turbo Pascal?
2. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?
3. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?
4. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Pascal?
5. Які типи циклів використовують у мові програмування Pascal?
6. Що представляє собою наступний тип даних мови Pascal: масив ?
7. Яким чином можна працювати з окремими елементами
масиву у мові програмування Pascal?
8. Що розуміють під сортуванням інформації?
9. Що представляє собою внутрішнє сортування інформації?
10. Що представляє собою зовнішнє сортування інформації?
11. Які існують основні алгоритми (методи) сортування?
12. Яким чином відбувається сортування вибором?
13. Яким чином відбувається сортування включенням?
14. Яким чином відбувається сортування обміном?
15. За якими критеріями оцінюють ефективність методів сортування?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. структуру програми на мові Pascal;
3. основні етапи роботи з програмою у середовищі Turbo Pascal;
4. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
5. загальну характеристику типу даних масив мови Pascal;
6. основні алгоритми сортування інформації.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;
4. складати програми для роботи з масивами
у середовищі програмування Turbo Pascal;
5. виконувати сортування інформації у програмах на мові Pascal.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Зразок виконання практичної роботи №17
Завдання
Скласти наступну програму: задано кількість елементів одновимірного цілочисельного масиву А та діапазон, якому вони мають належати.
Необхідно: сформувати масив А та виконати сортування елементів масиву спочатку за зростанням, а потім – за спаданням.
Для сортування потрібно використати наступний метод: сортування вибором.
У програмі передбачити виведення проміжних результатів сортування.
№
| кількість елементів масиву А
| діапазон, якому мають належати елементи масиву А
|
|
| [0 .. 45]
|
Текст програми:
program sortuv;
const n=20;
var i,j,m,im:integer;
a:array[1..n] of integer;
begin
randomize; writeln(’masuv:’);
for i:=1 to n do begin
a[i]:=random(45);
write(a[i]:3); end; writeln;
for i:=1 to n-1 do begin m:=a[i]; im:=i;
for j:=i+1 to n do
if a[j]<m then begin m:=a[j]; im:=j; end;
a[im]:=a[i]; a[i]:=m;
for j:=1 to n do write(a[j]:3);
writeln; end; writeln;
writeln(’sorted array’);
for i:=1 to n do write(a[i]:3); writeln;
for i:=n downto 1 do write(a[i]:3);
readln; end.
Завдання
Скласти наступну програму: задано кількість елементів одновимірного цілочисельного масиву А та діапазон, якому вони мають належати.
Необхідно: сформувати масив А та виконати сортування елементів масиву спочатку за зростанням, а потім – за спаданням.
Для сортування потрібно використати наступний метод: сортування обміном.
У програмі передбачити виведення проміжних результатів сортування.
№
| кількість елементів масиву А
| діапазон, якому мають належати елементи масиву А
|
|
| [0 .. 70]
|
|
| [0 .. 80]
|
|
| [0 .. 60]
|
|
| [0 .. 90]
|
|
| [0 .. 50]
|
Практична робота №18
Створення та реалізація програм на основі
алгоритмів пошуку у середовищі Turbo Pascal.
Мета: Навчитися створювати програми, що дозволяють здійснювати пошук інформації на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
При збереженні й обробці великих обсягів даних постійно доводиться розв’язувати задачі пошуку інформації. Щоб легше було здійснювати пошук, інформація має бути правильно організована – упорядкована за певними ознаками.
Задача пошуку полягає в тому, щоб знайти заданий елемент у множині або визначити, що такого елемента в розглянутій множині немає. Навіть не замислюючись, кожна людина в повсякденному житті постійно розв'язує цю задачу, керуючись інтуїтивними міркуваннями про те, як краще виконувати пошук, щоб швидше знайти те, що потрібно. Безсумнівно, при цьому використовується інформація про саму множину, її структуру і порядок розташування елементів у ній. Часто точно невідомо, який предмет (елемент) потрібно знайти. Відомі лише одна або кілька його властивостей. У цьому випадку задача пошуку може мати не єдине розв'язання (якщо множина містить кілька елементів із даними властивостями). Якщо ж властивість, за якою здійснюється пошук, є унікальною для елемента, задача має єдине розв'язання (заперечне розв'язання – відповідь, що такого елемента немає – теж розв'язання).
Коли ніякої інформації про порядок розташування елементів у множині немає або заздалегідь відомо, що елементи розташовуються „безладно”, нічого іншого не залишається, як послідовно перебирати елемент за елементом, порівнюючи кожний із них із шуканим. Це метод послідовного (лінійного) пошуку. Якщо в задачі потрібно знайти хоча б один елемент, що збігається з даним, пошук завершиться, як тільки одне з чисел, що переглядаються, співпаде з шуканим. У гіршому випадку доведеться переглянути всю послідовність і, якщо останній елемент не є шуканим, дати заперечну відповідь. Якщо ж ставиться задача пошуку всіх елементів послідовності, що збігаються з заданим числом, то в будь-якому випадку доведеться переглядати всю послідовність. При такому способі пошуку виконується повний перебір елементів, що потребує стільки порівнянь, скільки елементів у послідовності. Цей процес може виявитися тривалим при великих розмірах вихідних даних. Саме тому дані прагнуть якимось чином упорядкувати. Тоді можна використовувати ефективніші методи пошуку.
Основні методи пошуку (залежно від алгоритму, що лежить у їхній основі): послідовний пошук, бінарний пошук, пошук по дереву, вичерпний пошук.
Пошук є однією з найбільш поширених задач програмування. Пошук в масиві за певним ключем полягає у визначенні номерів елементів масиву або їх значень, для яких деяка умова, „ключ”, виконується. Розрізняють задачі пошуку в упорядкованому та неупорядкованому масивах. В неупорядкованому масиві пошук можна здійснити лише за допомогою перегляду всього масиву. Такий пошук називається лінійним. Якщо значення елементів у масиві повторюються, то шляхом лінійного пошуку можна знайти лише перший з таких елементів, перервавши подальший пошук, або знайти усі потрібні значення, переглянувши весь масив.
Найвідомішим методом прискореного пошуку заданого елемента в упорядкованому масиві є метод бінарного пошуку, що має також назву методу половинного ділення. Якщо масив упорядковано, то половину його елементів після порівняння шуканого значення із середнім елементом можна відкинути. Коли ці значення рівні, вважаємо, що шуканий елемент знайдено. Якщо еталонне значення менше, ніж значення середнього елемента масиву, то шуканий елемент може бути лише серед елементів лівої частини масиву, до якої застосовується той самий метод, якщо – більше, то пошуковий метод застосовується до правої частини масиву (елементи масиву впорядковані за зростанням їх значень). В результаті бінарного пошуку досліджується не більше ніж [log2 n] елементів, де n – кількість елементів масиву, а квадратними дужками позначено цілу частину числа. Тому цей метод працює значно швидше за лінійний пошук.
Порядок виконання роботи:
1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.
2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.
3. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.
4. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.
5. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.
6. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.
7. Введіть текст створеної програми.
8. Дайте назву створеному файлу програми – PR18
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.
9. Виконайте компіляцію створеної програми та запустіть її на виконання.
10. Перегляньте та занотуйте для звіту одержані результати.
11. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Як можна активізувати головне меню середовища Turbo Pascal?
2. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?
3. Як можна запустити програму на виконання у Turbo Pascal?
4. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?
5. Які процедури використовують для введення і виведення даних?
6. Які типи даних використовують у мові програмування Pascal?
7. Яким чином можна задати масив у мові програмування Pascal?
8. Що представляють собою індекси масивів у мові Pascal?
9. Що розуміють під сортуванням інформації?
10. Які існують основні алгоритми (методи) сортування?
11. Що розуміють під пошуком інформації?
12. Які існують основні алгоритми (методи) пошуку?
13. Яким чином відбувається послідовний пошук?
14. Яким чином відбувається бінарний пошук?
15. Яким чином можна організувати пошук по дереву (бінарному)?
16. Що представляє собою вичерпний пошук (пошук з поверненням)?
17. За якими критеріями оцінюють ефективність методів пошуку?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
3. загальну характеристику типу даних масив мови Pascal;
4. основні алгоритми пошуку та сортування інформації.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;
4. складати програми для роботи з масивами
у середовищі програмування Turbo Pascal;
5. виконувати сортування інформації у програмах на мові Pascal;
6. здійснювати пошук інформації у програмах на мові Pascal.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Зразок виконання практичної роботи №18
Завдання
Скласти наступну програму: задано одновимірний цілочисельний
масив А, елементи якого відсортовані за зростанням.
Необхідно: виконати пошук елементів (x, y, z) у масиві А. Якщо заданий елемент у масиві відсутній, то потрібно вивести відповідне повідомлення.
Для пошуку потрібно використати наступний метод: бінарний пошук.
№
| масив А
| x
| y
| z
|
| (13, 17, 19, 24, 27, 29, 32, 35, 41, 45, 47, 54, 59, 63, 72, 79, 82, 86, 91, 97)
|
|
|
|
Фрагмент тексту програми:
{n – кількість елементів масиву;
L – ліва межа області пошуку;
R – права межа області пошуку}
while L<=R do begin i:=(L+R) div 2;
if a[i]=x then break else
if a[i]<x then L:=i+1 else R:=i-1; end;
Завдання
Скласти наступну програму: задано одновимірний цілочисельний
масив А, елементи якого відсортовані за зростанням.
Необхідно: виконати пошук елементів (x, y, z) у масиві А.
Якщо заданий елемент у масиві відсутній, то потрібно
вивести відповідне повідомлення.
Для пошуку потрібно використати наступний метод: бінарний пошук.
№
| масив А
| x
| y
| z
|
| (14, 18, 19, 28, 31, 35, 37, 42, 47, 51, 53, 56, 72, 83, 95)
|
|
|
|
| (12, 17, 25, 32, 37, 45, 52, 59, 61, 68, 79, 84, 92, 95, 99)
|
|
|
|
| (11, 18, 21, 28, 35, 42, 49, 52, 56, 61, 67, 82, 85, 91, 98)
|
|
|
|
| (15, 22, 26, 29, 33, 38, 45, 48, 51, 59, 73, 78, 84, 89, 91)
|
|
|
|
| (17, 23, 26, 27, 31, 38, 42, 49, 56, 61, 72, 75, 79, 81, 92)
|
|
|
|
Практична робота №19
Створення графічних зображень
у середовищі Turbo Pascal.
Мета: Навчитися складати програми для створення графічних зображень і роботи з ними на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
Turbo Pascal забезпечує два режими виведення інформації на екран: текстовий і графічний. У текстовому режимі одиницею виведення є символ. Екран, на який виводиться інформація, містить 80 символів у ширину і 25 у висоту. У графічному режимі одиницею виведення є точка екрану (піксель). Кількість точок по ширині та висоті екрану залежить від фізичних параметрів монітора. Для точок екрану запроваджена координатна система. Вважається, що верхній лівий кут графічного екрану мас координати (0,0). Значення по координаті X (ширина екрану) збільшуються праворуч. Значення Y (висота екрану) збільшуються вниз.