Перший і найпростіший крок - встановити собі одну з безлічі існуючих антивірусних програм. Для домашнього користування підійдуть навіть безкоштовні антивіруси, наприклад: Avira, Avast, AVG, Comodo Internet Security, Ad-Aware, Dr. Web, Microsoft Security Essentials - усі вони прекрасно захистять вас від антивірусів. І, хоч би раз на тиждень робіть повне сканування комп'ютера.
Безперечно, антивіруси не дають 100% гарантії, тому ми запропонуємо вам ще кілька варіантів, які допоможуть вам додатково убезпечити себе від вірусів:
- Робіть регулярну резервну копію вашої важливої інформації
- Уникайте користування випадковими або невідомими програмами
- Обмежуйте доступ до своєї інформації - змінюйте паролі
- Не завантажуйте з інтернету все підряд
- Не відкривайте невідомі вам листи, а що ще гірше - не запускайте прикріплені до них програми.
46.Основні типи антивірусних програм.Призначення та особливості їх роботи.
Антивірусна програма (антивірус) — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом.
Типи:
Детектори перевіряють оперативну або зовнішню пам'ять на наявність вірусу за допомогою розрахованої контрольної суми або сигнатури (частина коду, що повторюється) і складають список ушкоджених програм.
Фаги – виявляють та знешкоджують вірус (фаг) або кілька вірусів.
Ревізори – програми, що контролюють можливі засоби зараження комп'ютера, тобто вони можуть виявити вірус, невідомий програмі.
Сторожі – резидентні програми, які постійно зберігаються у пам'яті й у визначений користувачем час перевіряють оперативну пам'ять комп'ютера (включаючи додаткову та розширену), файли, завантажувальний сектор, FAT-таблицю.
Вакцини – програми, які використовуються для оброблення файлів та завантажувальних секторів з метою передчасного виявлення вірусів.
Компьютер в Компьютере.
Звучит красиво конечно, но ничего нового в этом названии нет, возьмите какую-нибудь систему виртуализации, типа плеера VMware, запустите виртуальную машину и получите персональный компьютер в компьютере.
Применительно к теме информационной безопасности такое решение несостоятельно, этот компьютер, который в компьютере, будет виртуальным, реально в кремнии его не будет, со всеми вытекающими из этого последствиями. А последствия самые печальные с точки зрения безопасности выполнения программ, в этом виртуальном компьютере все «как на ладони», корневая ОС «сидит высоко и глядит далеко», не спрятаться.
Для целей информационной безопасности нужно чтобы этот компьютер, который в компьютере, был весь абсолютно реальным, из кремния, и на все 100% контролировался только пользователем.
Желательно чтобы он состоял из минимального количества компонентов, и тогда его проверка на не декларированные возможности будет сведена к минимуму, коме того, нужно гарантировать его изоляцию от основного не доверенного оборудования.
До недавних пор «распилить» реальный компьютер на работоспособные части было невозможно, тем более обеспечить полную независимость одной из таких частей, но все течет, все меняется. В настоящее время это вполне реально, и эта статья именно об таком «распиле» компьютера и новых подходах к концепции безопасных вычислений с использованием отпиленного куска.
Должен с сожалением признаться, что термин «Компьютер в Компьютере», и концепцию Доверенной Вычислительной Среды (ДВС) на базе реального компьютера в компьютере, о которой пойдет речь далее, придумал не я. Автором и термина безусловно является Президент фирмы ИнформЗащита Петр Ефимов.
Я ее только реализовывал в конкретных технических решениях, и опять должен признаться, моих силенок на всю задачу не хватило, работала команда. Причем не только из моих коллег, но и сотрудников отдела перспективных разработок «Кода Безопасности» во главе с Максимом Шепиловым, без их профессиональных навыков у меня бы вряд ли что путное получилось, я не специалист в области информационной безопасности.
Так что и архитектура и технические решения реализующие концепцию «Компьютер в Компьютере» для организации ДВС это плод коллективного труда и когда я буду по привычке писать от первого лица, нужно понимать что это не вполне соответствует действительности.
