#define
define використовується для оголошення констант чи макровизначень. Наприклад:
#define <macro> <replacement name> #define FALSE 0 #define TRUE !FALSE
Також можна записувати невеликі функції використовуючи #define. Наприклад:
#define max(A,B) ( (A) > (B) ? (A):(B))
Це означає, що де би непоставити рядок max(C 
,D ) цей текст буде замінено таким рядком як оголошено зверху. Отхе, якщо в коді написати щось таке:
x = max(q+r,s+t);
то після передпроцесора ми отримаємо, якщо на цей код можна було би подивитись:
x = ( (q+r) > (r+s) ? (q+r) : (s+t));
Ще один приклад #define:
#define Deg_to_Rad(X) (X*M_PI/180.0) /* перетворення градусів в радіани */ #define LEFT_SHIFT_8 <<8
#include
Ця директива включає додаткові файли в код. У неї є 2 форми:
#include <file> або #include ``file'' <file> вказує компілятору де знаходяться системні файли, а також назву цих файлів. UNIX-системи зберігають файли у директорії 
usr include .
``file'' виконує те саме, що і вищеописаний, але використовується для модулів написаних вручну (так прийнято для підвищення читабельності коду).
30.Поняття про символи і стрічки на мові Сі.
Символи мови - це основні нероздільні знаки, за допомогою яких описуються програми і дані.При написанні програм застосовуються спеціальні символи:
+ плюс
- мінус
* зірочка (знак множення)
/ знак ділення
%-остача від ділення(10%3=1)
= дорівнює
> більше
< менше
&& і
|| або
! запереченя
# номер
$ знак грошової одиниці
[ ] квадратні дужки
( ) круглі дужки
{} фігурні дужки
. крапка
, кома
: двокрапка
; крапка з комою
>> зсув в право
<< зсув в ліво
' апостроф
^ хоч
@ комерційне а
проміжок
Комбінації спеціальних символів можуть утворювати складені символи:
= присвоювання
<> не дорівнює
.. діапазон значень
(* *) альтернатива { }
(..) альтернатива [ ]
<= менше або дорівнює
>= більше або дорівнює
Неподільні послідовності символів утворюють слова, що несуть певний зміст у програмі. Слова відділяються розділовими символами, у якості яких може використовуватись проміжок, кома, символ кінця рядка, коментар.
