В більшості випадків константа 1 реалізуються в ньому з допомогою деякого значення фізичного параметру, а константа 0 – відсутністю цього значення, хоча можливе й зворотне кодування. Зазвичай 1 кодують на практиці високим рівнем фізичного сигналу, наприклад, напруги, а 0 – низьким. Таке кодування називають позитивною логікою. Якщо кодування 1 і 0 ведеться в зворотному порядку, то його називають негативною логікою. Позитивна логіка розповсюджена ширше, чим негативна, тому що краще сприймається розробниками апаратури. Але і негативна логіка зустрічається в практиці проектування цифрових схем.
Серед логічних елементів виділяють універсальні набори, з допомогою яких можна реалізувати будь-яку логічну функцію. Такі набори називають функціонально-повними логічними базисами. До цих базисів відноситься набір логічних елементів, який складається з елементів НІ, І, АБО, а також констант 0 і 1. При цьому константа 0 моделює землю, а константа 1 – напругу джерела живлення. Цей базис на сьогодні є найбільш поширеним. Нелегко знайти цифрову схему де б не використовувався цей базис в тому чи іншому вигляді. Цей базис називається булевим, тому що його вперше дослідив англійський вчений Буль. Крім булевого базису на практиці досить часто зустрічається базис в вигляді двох елементів І,НІ – штрих Шефера і елементів АБО,НІ – стрілка Пірса. Як бачимо останні два базиси мають кількість логічних елементів на один менше чим булевий базис. Тобто булевий базис не є мінімальним, в той же час як два інші базиси відносяться до мінімальних базисів.
