Розрахунок всіх багатокаскадних підсилювачів починають з вихідного каскаду з метою забезпечення необхідних параметрів вихідного сигналу. Спрощена принципова схема однотактного трансформаторного каскаду пілсилювача потужності приведена на рис. 6. Навантаженням каскаду служить коаксіальна лінія з хвильовим опором ρ.
З метою підвищення надійності радіоелектронної апаратури потужність, що розсіюється реально на транзисторі Рк в режимі спокою повинна бути менше максимально допустимої. Прийнято витримувати співвідношення
. (8)
В трансформаторному каскаді, що працює в режимі класу «А», напруга між колектором і емітером при досить великому сигналі може приблизно в 2 рази перевищувати напругу живлення. Тому доцільно напругу спокою UК вибрати з умови
, (9)
де 
- максимальна допустима напруга колектор-емітер.
Через те, що всі підсилювачі включені послідовно по колу живлення виникає небезпека, що загальна напруга джерел живлення може перевищити межу міцності ізоляції центральної жили кабелю. Тому потрібно обмежити UКЕ= 5...6 В, Тоді струм спокою IK дорівнює:
. (10)
Точка спокою (робоча точка) з координатами UКЕ, ІК позначається на сімействі вихідних статичних характеристик рис. 7. Через цю точку потрібно провести навантажувальну пряму так, щоб з підсилювального приладу можна було зняти сигнал необхідної потужності РК~ :
, (11)
де N2 - коефіцієнт запасу, що враховує втрати енергії за рахунок неточного узгодження з навантаженням і втрат в колі НЗЗ. Звичайно приймають N2 = 1,2.
Таких прямих можна провести багато, але бажано повніше використовувати напругу джерела живлення і зменшити амплітуду змінної складової струму колектора. Остання обставина дає можливість скоротити межі зміни параметрів транзистора за період сигналу, а це дуже важливо: зменшуються динамічні, частотні і фазові спотворення, зменшується коефіцієнт гармонік. Область використання напруги живлення обмежується пунктирною лінією з індексами 1-1. Ліворуч пунктиру статичні характеристики різко спадають, зменшується h21е та транзистор входить в стан насичення.
Область використання транзистора по струму на рис. 7 обмежена пунктирною лінією з індексами 2-2. При менших струмах колектора різко зменшується h21е, що добре можна простежити по вхідних характеристиках. Розміри заштрихованих областей різні для кожного типу транзистора. Близька до оптимального величина опору навантаження в колекторному ланцюзі транзистора RК~ розраховується за формулою:
. (12)
Потім розраховуються амплітуди змінних складових струму Ikm і напруги Ukm у колекторному колі:
, (13)
. (14)
По осі абсцис від координати UКЕ праворуч відкладаєтьсявідрізок IKRK~ і через його кінець і крапку спокою проводиться навантажувальна пряма. Відзначаються струми
, (15)
.(16)
При дотриманні умови (3) робоча область навантажувальної прямої автоматично виявиться поза межами областей, що заштриховані на рис.7.
Максимальний і мінімальний струми бази розраховуються з урахуванням використання найгіршого транзистора:
(17)
Струми Iбmax і Iбmin відзначають на осі ординат вхідних характеристик (рис. 8) і знаходять відповідні їм значення напруги між базою і емітером Uбе max і Uбеmin
Потім визначають амплітуду вхідного струму Iбm, амплітуду вхідної напруги Uбет і вхідний опір транзистора
, (18)
(19)
(20)
Коефіцієнт підсилення напруги вихідного каскаду
(21)
Обчислення, зроблені відповідно до приведеної методики розрахунку, будуть справедливі, якщо вибрати коефіцієнт трансформації Т2 рівним n2 і активні опори його первинної r4 і вторинної r6 обмоток рівними:
(22)
де r - хвильовий опір кабелю;
- відношення опору первинної обмотки до перерахованого опору вторинної обмотки.
З метою найбільш повного використання напруги живлення в трансформаторних каскадах, де через первинну обмотку протікає постійна складового струму вихідного транзистора, прийнято вибирати с»0,5. Для вхідного трансформатора приймають с=1.
Амплітуда сигналу на навантаженні UH складе;
(23)
