Место экономики связи в мировой и национальной экономике.

Учитывая процессы международной интеграции и глобализации, отрасли связи уделяется важнейшее значение потому, что общество выходит из фазы индустриального развития и переходит к фазе информационного общества, в котором человек выходит из производства и занимается его управлением при помощи информационных систем (Интернет).

Учитывая вышеизложенное, отрасль связи Украины гармонично вписывается в общественную инфраструктуру. Украина является членом:

· ВПС (всемирный почтовый союз)

· МСЭ (международный союз электросвязи).

У цих умовах виникає потреба в централізованому управлінні розвитком світового поштового простору. Ці функції виконує ВПС – одна з найбільших міжнародних організацій, що діють під егідою ООН. Однак сам Союз був утворений задовго до утворення Організації Об'єднаних Націй – понад сто років тому. Це відбулося 9 жовтня 1874 року, коли 22 країни (серед яких була і Росія) підписали Бернську угоду – першу міжурядову угоду, яка регламентувала міжнародний поштовий обмін. Нині цей день відзначається як Всесвітній день пошти. З 1 липня 1948 року ВПС офіційно діє як спеціалізоване агентство ООН [41].

На сьогоднішній день ВПС нараховує порядку 200 країн-членів. ВПС утворює єдиний поштовий простір для держав, що входять у його склад. Правову основу Союзу складає пакет юридичних документів, головним з яких є Статут, дія якого визначається Загальним регламентом.

Загальні правила, що стосуються міжнародних поштових послуг, і положення, що регулюють послуги по доставці листів, закріплені у Всесвітній поштовій конвенції. Конвенція доповнена Виконавчим регламентом, обов'язковим для всіх країн-членів. Додаткові угоди регулюють операції по доставці посилок, грошових переказів, безготівкові операції і послуги по накладених платежах.

Вищий керівний орган ВПС – Всесвітній поштовий конгрес – збирається один раз у п'ять років. Координуючим органом Союзу є його Міжнародне бюро, що виконує функції постійно діючого секретаріату ВПС. Розташоване в штаб-квартирі ВПС у Берні (Швейцарія), Міжнародне бюро забезпечує організаційну і технічну підготовку всіх зборів ВПС.

Результатом діяльності ВПС в останні роки стала розробка:

– Пекінської поштової стратегії (ППС) (2000 – 2004 р.);

– Бухарестської всесвітньої поштового стратегії (БВПС) – документа, присвяченого стратегічному плануванню діяльності ВПС на 2005 – 2008 р.;

– Найробійської поштової стратегії на 2009-2012 р.

Відповідно до цих документів методологічною основою діяльності універсальної поштової служби є визначення нормативів та методів вимірювання та оцінки рівня якості послуг. Серед найбільш характерних проблем визначена наявність некваліфікованого і незацікавленого персоналу, значна кількість застарілого устаткування, слаборозвинена система контролю проходження повідомлень тощо.

У рамках Бухарестської і Найробійської поштових стратегій виділені найбільш актуальні задачі функціонування поштового зв'язку в умовах глобалізації економіки, визначені методи глобального, регіонального і національного стратегічного планування. До основних задач діяльності поштового зв'язку в сфері взаємодії і розвитку віднесені:

- забезпечення сумісності тривимірної поштової інфраструктури;

- поліпшення якості надаваних послуг і обслуговування;

- підвищення ефективності універсальних послуг, адаптованих до соціального, економічного і науково-технічного оточення;

- забезпечення стійкого економічного розвитку державних операторів;

- стимулювання поштового сектора для поліпшення його роботи, росту обсягів поштового ринку і розвитку послуг поштового зв'язку.

Таким чином, основна задача поштового зв'язку як найважливішої складової світової економіки складається у виконанні основної місії з доставки пошти і стійкому розвиткові якісних, ефективних і доступних послуг з метою сприяння зв'язку між жителями планети.

Для вирішення поставлених задач світове поштове співтовариство здійснює ряд інноваційних перетворень, спрямованих на стійкий розвиток поштового зв'язку в глобальному економічному просторі. Так, посилена увага приділяється проблемам відносин із клієнтами пошти. Організуються й успішно проводяться спеціальні форуми за назвою «День клієнта». Коло обговорюваних питань дуже широке, але загальна їхня спрямованість одна: пошта повинна боротися за клієнта, знати його потреби і пропонувати послуги, здатні задовольнити користувачів як за рівнем якості, так і за ціною.

Постійна увага приділяється питанням підвищення якості надаваних послуг. Велика і постійна робота ведеться по проблемі забезпечення схоронності і цілісності поштових відправлень. Активно впроваджуються національні і регіональні системи електронного спостереження за проходженням відправлень Міжнародної прискореної пошти, що дозволяють здійснювати постійний контроль за рухом відправлень на всіх етапах їх проходження.

Йде постійний пошук джерел нових доходів, можливостей скорочення існуючої видаткової частини. Поштові служби, одержавши необхідну комерційну волю, активно вводять нетрадиційні послуги. У деяких країнах сьогодні вже немає традиційних поштових відділень – них замінили поштові магазини, де споживач може не тільки одержати широкий вибір поштових послуг, але і скористатися багатьма додатковими послугами, що надає поштова служба.

З метою скорочення видаткової частини світовим поштовим співтовариством визнані необхідність і економічна доцільність переходу перевезення пошти з залізничного на автомобільний транспорт.

Предметом активних зусиль ВПС є захист навколишнього середовища у світовій поштовій інфраструктурі. Поштовий зв'язок належить до галузей, що негативно впливають на екологічний стан планети. До негативних факторів такого впливу відносяться шкідливі викиди при роботі автотранспорту, численні відходи виробництва (головним чином, у виді одноразової тари й упакування), використання засобів і матеріалів, що містять токсичні і забруднюючі компоненти. Маючи розгалужену мережу підприємств і великий транспортний парк, пошта виступає як інтенсивне джерело забруднення. Тому в багатьох поштових адміністраціях створені відділи, що займаються вивченням природоохоронних технологій і виявленням можливостей їхнього застосування в поштовому зв'язку.

Можна стверджувати, що подальший розвиток поштового зв'язку як елемента національної і міжнародної економіки знаходиться в тісній залежності від світових процесів глобалізації, що вносять істотні корективи в діяльність підприємств поштового зв'язку в усьому світі.

Українська пошта, яка є складовою частиною світового поштового простору, є найважливішим елементом економічного і соціального розвитку країни. Для сфери послуг зв'язку України, у тому числі і для поштового зв'язку, глобалізація приводить до стратегічних змін у принципах і методах роботи підприємств поштового зв'язку, виражених, у першу чергу, у лібералізації більшості аспектів їхньої діяльності. Це торкається технологічних аспектів, системи якісних показників, політики ціноутворення, кадрової політики.

Подальший розвиток поштового зв'язку в Україні корелює з тенденціями розвитку світового поштового простору і сформульованих ВПС задачах подальшого розвитку світового поштового простору. На даній основі сформульована Концепція Державної цільової економічної програми розвитку поштового зв'язку на 2009-2013 роки, основною метою якої є «створення загальнодержавної системи економіко-організаційних і регуляторних механізмів функціонування ринку поштових послуг з орієнтацією на його лібералізацію й інтеграцію в Європейський поштовий простір» [8]. Також розроблені концептуальні основи стратегії розвитку поштового зв'язку України на 2005-2015 роки, де визначені техніко-економічні аспекти і стратегічні напрямки розвитку поштового зв'язку України.

Поштовий зв'язок України розвивається відповідно до принципів і задач, декларованих ВПС, і у взаємозв'язку з концептуальними положеннями розвитку національного поштового зв'язку України, у яких як основний, пріоритетний напрямок подальшого розвитку виділена лібералізація глобального і національного ринків послуг поштового зв'язку.

На початок 2011 р. у галузі зв’язку України працює понад 4,1 тис. суб’єктів господарювання. До сфери управління Міністерства інфраструктури України належать 9 державних підприємств, які працюють в галузі зв’язку, а саме УДППЗ «Укрпошта», Концерн РРТ, ДП «Спецзв’язку», ДП «Преса», ДП «УНДІЗ», ДП «ОНДІЗ», ДП УНДІРТ, ДП «ДІ «Укрзв'язокпроект», ВАТ «Діпрозв'язок».

Серед зазначених підприємств два є монополістами – УДППЗ «Укрпошта» та Концерн РРТ.

У галузі зв’язку працює система підготовки кадрів, до якої належать два вищих навчальних заклади IV рівня акредитації та чотири вищих навчальних заклади ІІ рівня акредитації, в яких навчаються понад 15тисяч студентів.

Обсяг доходів, отриманий суб’єктами господарювання усіх форм власності від надання послуг зв’язку за 2010 р. становить 47,4 млрд. грн., що на 2,4% перевищує минулорічні обсяги.

Понад 7% (3,5 млрд. грн.) загального обсягу доходів від надання послуг зв’язку було отримано державними підприємствами галузі зв’язку.

Найбільш динамічно зростали доходи від надання послуг із передачі даних і доступу до мережі Інтернет (132,6%), поштового зв’язку (111,5%) та передачі-прийому телерадіомовлення, радіозв’язку (106,6%).

Середня чисельність штатних працівників галузі зв’язку становить 219,1 тис. осіб, з них на державних підприємствах працює 110,2 тис. осіб. Середньомісячна заробітна платау сфері діяльності пошти та зв’язку протягом 2010 р. становила понад 2,4 тис. грн. і порівняно з 2009 роком зросла на 8 %.

На розвиток галузі операторами усіх форм власності в основний капітал було спрямовано близько 6,4 млрд. грн. інвестицій, з них 160 млн. грн. – на розвиток державних підприємств. Кошти переважно спрямовувалися на підвищення ємності мереж, упровадження ІТ-систем для розвитку нових сервісів і підготовки до впровадження нових технологій «третього покоління», на розвиток широкосмугового доступу до мережі Інтернет (у тому числі безпроводового).

Рівень проникнення рухомого (мобільного) зв’язку (до загальної кількості населення) на початок 2011 р. становив близько 118,5% (54,3 млн. користувачів рухомого (мобільного) зв’язку), тоді як рівень проникнення фіксованого телефонного зв’язку – 28,3% (близько 13 млн. абонентів фіксованого зв’язку).

Кожен третій українець є користувачем мережі Інтернет. Рівень проникнення широкосмугового доступу до мережі Інтернет становив 14,6% загальної кількості сімей в Україні проти 13,7% минулого року.

Рівень охоплення населення України державними програмами телерадіомовлення становив: УТ-1 – 94,4%, УТ-2 – 89,4%, УТ-3 – 83,3%, обласного мовлення – 61,2%; УР-1 – 98,8%, УР-2 – 7,8%, УР-3 – 8,3%, обласного радіомовлення – 52,3%.

П’ята частина українських сімей користується послугами кабельного телебачення.

На сьогодні в Україні побудована мережа цифрового телерадіомовлення в 11 обласних центрах і в м. Сімферополі. Цифрове мовлення вже ведеться у м. Києві та Київській області, м. Житомирі, м. Одесі й Одеській області.

У 9 містах (обласних центрах) України, а саме Дніпропетровську, Львові, Чернігові, Вінниці, Запоріжжі, Миколаєві, Тернополі, Ужгороді, а також у Сімферополі здійснено організаційно-технічні заходи, проведено тестування цифрового обладнання та каналів доставки пакета програм.

Структура та динаміка доходів по видах послуг зв’язку за 2010 р. наведена у таблиці 1.6.

Національний ринок послуг зв'язку України складається з наступних складових: фіксований місцевий, міжміський та міжнародний телефонний зв'язок, мобільний зв'язок, комп'ютерний зв'язок, радіозв'язок, радіомовлення і телебачення, поштовий зв'язок. Розглянемо основні показники розвитку ринку послуг зв'язку України по кожній складовій.

Таблиця 1.6. Структура та динаміка доходів по видах послуг зв’язку

Фіксований телефонний зв'язок (місцевий, міжміський та міжнародний). За даними 2010 р. середня телефонна щільність по Україні складає порядку 28,7 телефонних апаратів на 100 мешканців (28,7 т.а./100 м.). При цьому показники телефонної щільності істотно відрізняються в регіонах країни. Найбільш висока щільність спостерігається в столиці (48 т.а./100 м.) і в обласних центрах з населенням понад 500 тис. мешканців. (30 т.а./100 м.). У 10,5 тис. населених пунктах України нараховується 9 т.а./100 м., у 15 тис. населених пунктах – 3 т.а./100 м. 17 тис. населених пунктів країни не оснащені засобами фіксованої телефонії.

Особливо низький рівень доступу до послуг фіксованої телефонії в невеликих селах з чисельністю населення менш 1 тис. мешканців, що складає порядку 30% населення України. Найбільш низький рівень телефонізації відзначається у Волинській, Тернопільській, Кіровоградській, Чернівецькій і Закарпатській областях і в Севастопольському регіоні.

Домінуючим оператором на ринку послуг фіксованої телефонії є національний оператор зв'язку – публічне акціонерне товариство «Укртелеком». Найбільшими альтернативними операторами зв'язку є телекомунікаційна компанія «Вега», до складу якої входять компанії: «Фарлеп», «Оптима» і ЦСС. Спільно вони займають більш 5% ринку місцевого фіксованого зв'язку.

В останні роки спостерігається тенденція зниження темпів розвитку фіксованого телефонного зв'язку як у сільській, так і в міській місцевості при одночасному збереженні високого рівня незадоволеного попиту на послуги фіксованої телефонії, про що свідчить велика кількість заяв на установку телефону. Ці тенденції обумовлені високою капіталомісткістю фіксованого зв'язку та складністю встановлення лінійних споруд у сільській місцевості.

Послуги міжміського і міжнародного телефонного зв'язку представляються дев'ятьма операторами, сім з яких, відповідно до ліцензійних умов, можуть надавати ці послуги по всій території України. До операторів, що найбільш динамічно розвиваються в даному сегменті, відносяться «Укртелеком» і оператори мобільного зв'язку.

Мобільний телефонний зв'язок. Динаміка розвитку мережі мобільного зв'язку до 2007 р. характеризувалася галопуючими темпами розвитку абонентської бази. За останні роки кількість користувачів мобільного зв'язку зросла в сотні разів і на початку 2007 р. кількість користувачів мобільного зв'язку перевищила кількість користувачів фіксованої телефонії. Це привело до того, що в загальному обсязі доходів від надання послуг усіх видів зв'язку частка доходів від надання послуг мобільного зв'язку складає 60,8%. Рівень проникнення мобільного зв'язку в Україні складає понад 118%, тобто на початок 2011 р. нараховувалося більш 53 млн. абонентів мобільного зв'язку. При цьому мають місце тенденції суттєвого скорочення темпів зростання абонентської бази на фоні розвитку конкуренції і перерозподілу ринку. Так, якщо в 2004 р. домінували такі оператори, як UMC (МТС) і «Київстар GSM», що охоплювали 98% ринку цих послуг, то на початок 2009 року частка цих операторів знизилася за рахунок появи і розвитку конкуруючих операторів, серед яких можна назвати: Экотел, Астелит (Life:)), Українські радіосистеми, Билайн, ВАТ «Укртелеком» і інші.

Сучасна структура ринку послуг мобільного зв’язку наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Розподіл ринку послуг мобільного зв'язку (дані 2010 р.)

Послуги Інтернет. Кількість користувачів послуг Інтернет в Україні за даними початку 2011 р. наблизилася до оцінки 12 млн. чоловік, причому основну частку користувачів складає нерегулярна аудиторія (ті, хто користується Інтернет у середньому раз у тиждень). Основна частка доходів від послуг комп'ютерного зв'язку в Україні надходить від підприємств-користувачів Інтернет – 88 %, причому найбільша частка доходів надходить від користувачів декількох великих міст (Київ, Дніпропетровськ, Одеса).

Радіозв'язок, радіомовлення і телебачення. Протягом останніх 10 років у сфері радіозв'язку, радіомовлення і телебачення спостерігався бурхливий ріст конкурентного середовища і числа операторів. Однак домінуючим оператором ринку телебачення і радіомовлення України є державний Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (Концерн РРТ). Розвиток Концерну РРТ вирішальним образом визначає хід розвитку технологічної бази надання послуг телебачення і радіомовлення в Україні. Основним напрямком діяльності Концерну РРТ є надання послуг по поширенню теле- і радіосигналу державним і недержавним замовникам. Концерн РРТ також надає послуги передавання телефонної і комп'ютерної інформації по радіорелейним і супутниковим лініям зв'язку.

Поштовий зв'язок. Поштовий зв'язок є невід'ємною складовою національного ринку послуг зв'язку. Розвиток цього ринку характеризується присутністю на ньому незначної кількості приватних підприємств. У мережі поштового зв'язку загального користування домінує УДППЗ «Укрпошта», частка якого в сфері надання традиційних послуг поштового зв'язку складає (за даними 2011 р.) порядку 90%. Активно розвиваються компанії ТОВ «Постинтернешнл», ТОВ «Спільне українсько-канадське підприємство «Росан», ЗАТ «Запорожсвязьсервис», ТОВ «Оператор Міжнародних Поштових Відправлень», компанії DHL, TNT, Автолюкс. У мережі спеціального призначення функціонують Державне підприємство спеціального зв'язку і Державна фельд'єгерська служба України.

Аналізуючи динаміку і структурні зрушення, що відбуваються на ринку послуг зв'язку України, можна відзначити поступове зниження частки доходів від послуг поштового зв'язку, а також від послуг стаціонарної телефонії при істотному зростанні доходів від надання послуг мобільного зв'язку (табл. 1.4) [38]. Це ще раз підтверджує, що мобільний зв'язок є елементом ринку послуг зв'язку України, що найбільш динамічно розвивається.

При дослідженні поштового зв'язку як елемента національної економіки України були проаналізовані деякі тенденції розвитку загальноекономічних і соціальних показників (табл. 1.7) [27, 38].

Таблиця 1.7. Деякі загальноекономічні показники розвитку економіки України

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
ВВП, млн. грн.					0,841
ВВП на душу населення, грн. на мешк.					0,843
Доходи галузі зв'язку, млн. грн.					1,004
у т.ч. поштового зв'язку, млн. грн.					1,25
Частка доходів поштового зв'язку в доходах галузі зв'язку, %	3,9	3,7	4,5	5,7	+1,2
Індекс росту споживчих цін, %	109,8	110,9	119,2	122,3	+3,1
Індекс росту номінальної зарплати, %	129,2	129,7	133,7	107,3	-26,4
Індекс росту реальної зарплати, %	118,3	112,5	106,3	94,2	-12,1

На підставі аналізу вихідної статистичної інформації, приведеної в таблиці 1.7, можна сказати, що за період 2008–2009 років відзначається істотне зниження як ВВП, так і його рівня на душу населення (на 15,9 і 15,7%, відповідно), а також зниження рівня добробуту населення, що виражене зниженням темпів росту номінальної заробітної плати і негативною динамікою реальної заробітної плати на тлі росту споживчих цін.

Незважаючи на перераховані негативні тенденції, відзначається істотне (на 25%) зростання доходів від надання послуг поштового зв'язку. Як наслідок, частка доходів від послуг поштового зв'язку в доходах галузі зв'язку зросла на 1,2%, а частка доходів поштового зв'язку у ВВП склала 0,33% (проти 0,24% у 2005 р.).

Розглянувши діяльність поштового зв'язку в Україні з боку обсягів послуг у натуральних показниках, можна відзначити збільшення обсягів більшості наданих послуг. У табл. 1.8 приведені дані про кількість і рівень споживання населенням і підприємствами деяких найбільш розповсюджених послуг за даними національного оператора поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» [37], що є домінуючим в даній сфері діяльності і надає порядку 90% традиційних послуг поштового зв'язку.

Таблиця 1.8. Кількість і рівень споживання населенням і підприємствами деяких послуг поштового зв'язку

Статистичні дані, приведені в табл. 1.7 і табл. 1.8, дозволяють стверджувати, що поштовий зв'язок в Україні характеризується збільшенням обсягів наданих найбільш розповсюджених послуг, що приводить до збільшення доходів від надання послуг поштового зв’язку. Причому, незважаючи на негативну динаміку ВВП і зниження рівня добробуту населення, діяльність поштового зв'язку характеризується позитивною динамікою. Дана тенденція, на наш погляд, обумовлена такими причинами:

1. Розвиток інформаційного суспільства приводить до активізації споживання послуг зв'язку. Низький рівень телефонізації в ряді регіонів країни природним образом спричиняє збільшення попиту на послуги поштового зв'язку як універсального і найбільш доступного джерела одержання інформаційних послуг;

2. Традиційна стабільність функціонування поштового зв'язку, високий рівень доступності до послуг поштового зв'язку для населення і підприємств (середня кількість мешканців на одне відділення зв'язку в Україні складає 3150 мешканців, що порівняно з показниками Франції, Італії і Росії), а також розширення переліку наданих послуг обумовлює зростання попиту на ці послуги і, як наслідок, доходів.

Виходячи з вищесказаного, можна стверджувати, що поштовий зв'язок в Україні є значимим елементом національної економіки. Тенденції зростання обсягів наданих послуг свідчать про наявність перспектив розвитку поштового зв'язку.

Перспективи розвитку поштового зв'язку України повинні бути зіставленими з основними тенденціями розвитку світового поштового простору. Відповідно до Найробійської поштової стратегії на 2009–2012 р., що прийнята ВПС як глобальна стратегія розвитку, сучасна пошта повинна перетерпіти інноваційні зміни і перетворитися в поліфункціональну тривимірну структуру, що забезпечує можливість надання послуг фізичної пошти, електронних і фінансових послуг [39]. При цьому інноваційні зміни повинні орієнтуватися на надання нових послуг, що адаптовано до потреб інформаційного суспільства, при одночасному збереженні традиційної пошти.