Методичним підходом до такої оцінки є: готовність населення (окремих споживачів) платити за поліпшення життя; можливість скорочення витрат на задоволення суспільних потреб у результаті проекту.
До економічних наслідків проекту належать:
зниження цін на окремі товари і послуги завдяки новим каналам
збуту, вдосконалення технології виробництва;
• ліквідація дефіциту окремих товарів;
• оптимізація структури споживання.
Зовнішнім впливом на проект може бути зниження витрат на експлуатацію транспорту після реконструкції магістралей. Зниження витрат — це, як правило, зниження цін на послуги або підвищення віддачі від проекту на величину приросту споживчого надлишку. Це різниця між максимальною ціною і реальною величиною ціни за одиницю продукції, яку необхідно заплатити фактично.
Економіст при оцінці проекту визначає всі побічні ефекти, які його супроводжують. Тобто усі вигоди і витрати, які зумовлюють проект та які не мають безпосереднього впливу на проект, не включаються до його фінансового аналізу. Методологія економічної оцінки проекту дає змогу скористатися багатим методичним арсеналом та інструментарієм, щоб визначити доцільність реалізації проекту з погляду загального добробуту. Аналітик, який готує економічний аналіз, виступає в ролі експерта ефективності макроекономічної політики держави, висновки та оцінки його становлять інтерес для пошуку нових вигод суспільства у рамках національного розвитку.
Запитання і тести для самоконтролю до лекції 12
Запитання
1. Яка мета і задача економічного аналізу?
2. Оцінка економічної привабливості та ефективності проекту.
3. Методичні підходи до визначення економічної вартості проекту.
4. Оцінка впливу проекту на економіку країни.
Тести
1. Метою економічного аналізу є:
а) встановлення його національної привабливості;
б) оцінка його економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів;
в) визначення можливості сприяння проекту національному
добробуту країни;
г) всі відповіді правильні
2. Факторами, які впливають на економічну цінність проекту, не
являються:
а) ефективність використання національних ресурсів;
б) вплив проекту на розвиток національної економіки;
в) зміна споживчого надлишку;
г) безпосередній вплив проекту на економіку країни.
3. Вивчення економічної доцільності проекту засноване на:
а) економічній привабливості;
б) тіньовому ціноутворенні;
в) встановленні безпосередніх впливів проекту на економіку
країни;
г) всі відповіді правильні
4. Найпоширенішими економічними цілями національного розвитку не виступають:
а) створення у країні доданої вартості;
б) надходження або економія іноземної валюти;
в) ліквідація дефіциту окремих товарів;
г) розвиток інфраструктури.
5. Визначення тіньових цін не можливе:
а) на основі визначення витрат, необхідних для вилучення цього ресурсу з інших галузей або збільшення виробництва;
б) визначення доцільності інвестування чи фінансування проекту;
в) з огляду на імпортні аналоги, на основі світової ціни, вираженої в національній валюті;
г) за величиною альтернативної вартості ресурсів, витрачених на виробництво даного продукту.
6. До економічних наслідків проекту не належать:
а) зниження цін на окремі товари і послуги завдяки новим каналам збуту;
б) зменшення строку і норми амортизації;
в) ліквідація дефіциту окремих товарів;
г) всі відповіді правильні.
7. Розгляд правових та організаційних аспектів проектної діяльності є завданням:
а) інституційного аналізу;
б) правового аналізу;
в) економічного аналізу;
г) соціального аналізу.
8. Визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, — це мета:
а) інституційного аналізу;
б) правового аналізу;
в) економічного аналізу;
г) соціального аналізу.
9. Оцінка можливості здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому середовищі, здатності організації власне реалізувати проект — це мета:
а) інституційного аналізу;
б) правового аналізу;
в) економічного аналізу;
г) соціального аналізу.
10. Визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства є метою:
а) інституційного аналізу;
б) фінансового аналізу;
в) економічного аналізу;
г) екологічного аналізу.
11. Кількісні характеристики і соціальна структура населення є аспектом:
а) інституційного аналізу;
б) правового аналізу;
в) економічного аналізу;
г) соціального аналізу.
12. Виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані й результатах підприємства чи проекту, є одним з аспектів:
а) інституційного аналізу;
б) фінансового аналізу;
в) економічного аналізу;
г) екологічного аналізу.
13. Економічно привабливі, але низькоефективні проекти:
а) не підтримуються приватними інвесторами;
б) не підтримуються урядом;
в) підтримуються як приватними вітчизняними, так і іноземними інвесторами;
г) підтримуються урядом;
д) правильні відповіді в), г).
14. Основними факторами, що впливають на економічну цінність
проекту, не являються:
а) ефективність використання національних ресурсів;
б) вплив проекту на розвиток національної економіки;
в) опосередкований вплив проекту на національний добробут;
г) безпосередній вплив проекту на економіку країни;
д) досягнення цілей розвитку країни.
15. Оцінку економічної привабливості проекту проводять за схемою:
а) порівняння проектів і відбір найпривабливішого з них;
б) визначення пріоритетності цілей розвитку держави;
в) розрахунок кількісного значення визначених критеріїв;
г) визначення критеріїв порівняння проектів та їх ранжування з погляду підвищення загального добробуту;
д) оцінка середньозваженої величини індексів.
