На І етапі встановлюються цілі розвитку і визначається їх пріоритетність. Критерії порівняння проектів: необхідна величина інвестицій; значення доданої вартості, створеної в результаті проекту; зменшення використовуваних валютних ресурсів; сума платежів за використанням місцевих ресурсів.
На II етапі розраховується кількісне значення встановлених раніше критеріїв, що дає змогу вимірювати ступінь сприяння проекту досягненню економічних цілей розвитку.
На заключному ІІІ етапі оцінки привабливості проекту розраховується як середньозважена величина індексів проекту за такими показниками:
1) необхідні інвестиції на 1 робоче місце;
2) одержання додаткової вартості;
3) заощадження іноземної валюти;
4) дохідність проекту в %.
Фінансова оцінка проекту будується на використанні ціни, яку фірма сплачує за товари, послуги, необхідні проекту, і тих цін, які заплатять споживачі за продукцію, одержану в результаті реалізації проекту.
Цінові перекоси виникають внаслідок проведення державної політики, спрямованої на підтримки (чи не підтримку) певного сектора економіки. Викривлення ринкових цін може відбуватися внаслідок трансфертних платежів (які не супроводжуються створенням чи рухом багатства суспільства: видача субсидій» дотацій, податки, акцизні збори). Ці платежі включаються до ринкові цін, оскільки їх одержує або виплачує приватний інвестор.
Метою виміру економічної ефективності є оцінка ефективності використання дефіцитних ресурсів суспільства в рамках проекту.
Ефп=Певиг-Певит,
де Ефп - економічна ефективність проекту: Певиг — приріст економічних вигод; Певит — приріст економічних витрат.
