Максимальна (номінальна) виробнича потужність — це максимально можливий річний випуск продукції при найбільш повному використанні ресурсів, застосуванні передової техніки, технології, передових форм організації праці.
Але в процесі виробництва є нормальні перерви, простої через раптові поломки обладнання, які не можна попередити, свята, кількість робочих змін та ін. Тому у ринковій економіці розраховують також реальну нормальну потужність, яка має місце в конкретних умовах праці. Це кількість продукції, що буде виготовлена за рік за певних умов. Вона повинна відповідати обсягу попиту, визначеного в дослідженні ринкової кон'юнктури. Підставою для розрахунку виробничої потужності є наступні вихідні дані:
• обсяг випуску продукції;
• кількість і продуктивність обладнання; трудомісткість продукції;
• наявні виробничі площі.
Потужність, передбачена в проекті, називається проектною. Фактичне значення потужності може бути нижче або вище від проектної. На початковій стадії роботи підприємства вона, в основному, виявляється нижче від проектної. Такий процес має місце не тільки на нових, але і на діючих підприємствах в період, коли освоюється нова продукція і технологія. При цьому для ряду видів продукції, що випускає підприємство вперше, або яка є новою для даного ринку, початкова виробнича потужність повинна бути вище величини сьогоднішнього попиту та обсягу на першому етапі. Це необхідно для того, щоб протягом декількох років можна було б задовольнити зростаючий попит, позбутися імпорту і почати експортувати власну продукцію. Обмеженням тут виступають розміри виробничих площ, фінансові можливості компанії, можливості постачання необхідного обладнання в реальні строки.
