Інвестиційні проекти пов'язані зі змінами у структурі витрат виробництва та реалізації продукції, тому одним з напрямків оцінки проектів є аналіз беззбитковості проекту Мета аналізу беззбитковості — визначення обсягу продукції, для якого обсяг виручки від продажів дорівнює витратам. Коли обсяг продажів нижчий від цієї точки, фірма зазнає збитків, а в точці, де виручка дорівнює витратам, фірма веде бізнес беззбитково. Тобто аналіз беззбитковості проекту — це дослідження зв'язку обсягу виробництва, собівартості продукції та прибутку при зміні цих показників у процесі виробництва.
До основних завдань аналізу беззбитковості належать:
• оцінка структури затрат за проектом і можливість управління цією
структурою;
• визначення раціональності обраного масштабу та можливості скорочення обсягів виробництва;
аналіз проектної ціни та можливості її зменшення під впливом реальної ринкової ситуації;
• визначення запасу фінансової міцності.
Аналіз беззбитковості проекту дозволяє визначити вплив на прибуток зміни наступних чинників:
- обсягу реалізації;
- асортименту продукції, що реалізується; ціни реалізації;
- постійних витрат (витрати, які не залежать від змін обсягу виробництва і мають місце навіть тоді, коли не виробляється продукція);
- змінних витрат (витрати, які змінюються за зміною обсягу виробництва).
Аналіз беззбитковості передбачає наступні допущення: ціна продукту є незмінною протягом циклу проекту; постійна частка продажу продукту в обсязі виручки; не враховуються зміни виробничих запасів з періоду до періоду;
• обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації;
• наявність єдиної точки критичного обсягу виробництва; постійні операційні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва;
• змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва. Зазначені обставини хоча й знижують можливості застосування даного методу, але простота розрахунків робить його досить популярним на практиці. Обсяг продажів у точці беззбитковості являє собою вартість беззбиткових продажів, а ціна одиниці продукції в цьому разі є беззбитковою ціною продажів. Якщо виробнича програма включає різноманітні продукти, то для будь-якого беззбиткового обсягу продажів існуватимуть різні варіанти цін на вироби, але не буде єдиної беззбиткової ціни.
Точка беззбитковості — це обсяг реалізації, при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам.
Різницю між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами називають маржинальним доходом на одиницю продукції. Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях постійні витрати відносять до коефіцієнту маржинального доходу. Коефіцієнт маржинального доходу — це відношення маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.
Під час розрахунку точки беззбитковості для виробництва одночасно різних виробів слід ураховувати те, що вони мають різні змінні витрати. Тому треба розрахувати спочатку частку кожного виробу в загальному обсязі виробництва, а потім визначити загальний зважений дохід.
Запитання і тести для самоконтролю до лекції 6.
Запитання
1. Інтегральні показники.
2. Система пріоритетів.
3. Критерії відбору інвестиційних проектів
Тести
1. До експертно-аналітичних методів не належать:
а) побудова дерева цілей;
б) дерева проблем;
в) інвестиційні проблеми;
г) аналіз достатності існуючих організаційних структур.
2. Конкурс проектів не передбачає:
а) розробку умов конкурсу;
б) створення конкурсних рад та експертних груп;
в) екологічності і безпечності проекту;
г) уточнення системи критеріїв;
д) систематизацію поповнення та уточнення бази даних по
перспективних проектах та розробках.
3. Критерії відбору інвестиційних проектів умовно не поділяються на:
а) цільові критерії;
б) зовнішні та екологічні критерії;
в) критерії реципієнта, що здійснює проект;
г) критерії науково-технічної перспективності;
д) критерії інвесторів.
4. До зовнішніх та екологічних критеріїв не належать:
а) можливість впливу перспективного законодавства на проект;
б) реакція громадської думки на здійснення проекту;
в) очікувана норма чистої теперішньої вартості;
г) наявність шкідливих продуктів та виробничих процесів
(позитивна, негативна, нейтральна);
д) вплив проекту на рівень зайнятості.
5. До критеріїв реципієнта, що здійснює проект, не належать:
а) стратегія у галузі маркетингу, наявність досвіду роботи на зовнішньому ринку;
б) правова забезпеченість проекту;
в) дані про фінансову спроможність, стабільність фінансової історії;
г) досягнуті результати діяльності та їх тенденції;
д) дані про потенціал росту.
6. До науково-технічних критеріїв не належать:
а) дані про потенціал росту;
б) патентна чистота виробів і патентоспроможність технічних рішень, що використовуються;
в) перспективність використання одержаних результатів в майбутніх розробках;
г) міра впливу на інші проекти, що являють собою державний інтерес.
7. До фінансових критеріїв не належать:
а) значення внутрішньої норми дохідності, що задовольняє
інвестора;
б) відповідність проекту критеріям ефективності інвестицій;
в) строк окупності і сальдо реальних грошових потоків;
г) доступність сировини, матеріалів та необхідного додаткового устаткування;
д) стабільність надходження доходів від проекту.
8. До виробничих критеріїв не належать:
а) необхідність технологічних нововведень для здійснення
проекту;
б) наявність виробничого персоналу (за кількістю та кваліфікацією);
в) перспективність науково-технічних рішень, що використовуються;
г) можливість використання відходів виробництва;
д) потреба в додаткових виробничих потужностях (додатковому устаткуванні).
9. До ринкових критеріїв не належать:
а) необхідність технологічних нововведень для здійснення
проекту;
б) оцінка загальної ємності ринку щодо запропонованої та
аналогічної продукції (послуг, технології) до моменту виходу запропонованої продукції на ринок (низька, середня, висока);
в) оцінка ймовірності комерційного успіху;
г) еластичність ціни на продукцію;
д) необхідність маркетингових досліджень і реклами для просування запропонованого продукту на ринок.
10. До регіональних критеріїв не належать:
а) ресурсна можливість регіону;
б) вплив проекту на рівень зайнятості;
в) міра соціальної нестабільності;
г) стан інфраструктури (телекомунікації, банківське обслуговування, транспортний зв'язок та ін.).
