У сучасній економічній літературі затрати іноді замінюють термінами «витрати» або «видатки». У фінансовому менеджменті, управлінському та фінансовому обліку це недопустимо, оскільки кожне з названих понять має окремий зміст. Проте у проектному аналізі для аналітика заміна поняття «затрати» терміном «витрати» не є принципово важливим. Тому надалі вказані терміни ми вживатимемо як синоніми.
При здійсненні проектного аналізу досить часто окремі затрати мають більш важливе значення, ніж усі інші. Певні з них вже за своїм походженням вимагають більш пильного ставлення аналітиків. З цією метою розглянемо деякі витрати та їх класифікаційні ознаки, що допоможуть під час оцінки проектів прийняти єдино вірне рішення.
Найбільш поширеними класифікаційними ознаками витрат є такі:
1. Можливість відображення у бухгалтерській звітності:
• бухгалтерські — вартість використаних ресурсів;
• економічні.
2. Ступінь динамічності витрат залежно від збільшення чи зменшення обсягів виробництва:
• постійні — зміни яких не пов'язані з обсягом продажів;
• змінні — витрати, що мають власні розміри у співвідношенні зі змінами в обсягах виробництва (реалізації).
3. Період здійснення затрат (довгострокові, короткострокові).
4. Спосіб віднесення затрат на одиницю продукції:
• середні (собівартість одиниці продукції);
• граничні — витрати, які вимагатимуть від виробника випуску однієї додаткової одиниці продукції.
5. Походження витрат (експлуатаційні, фінансові).
6. Ступінь покриття реальної вартості.
7. Можливість розподілу.
Література
[1, С. 63-71], [7, С. 48-64], [11, С. 135-142], [20, С. 42-50], [24, С. 111-113].
Запитання і тести для самоконтролю до лекції 4
Запитання
1. Поняття явних і неявних вигод і затрат.
2. Що таке альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі?
3. Особливості визначення вигод у проектному аналізі
4. Поняття затрат у проектному аналізі.
Тести
1. Явні вигоди — це:
а) матеріальні вигоди, що зумовлені зменшенням витрат або
отриманням додаткових доходів;
б) побічні вигоди, які супроводжують проект;
в) втрачені вигоди від використання обмежених ресурсів;
г) різниця позитивних і негативних результатів проекту.
2. Явні вигоди від проекту виникають завдяки зміні:
а) кваліфікації працівників;
б) фізичного обсягу продукції;
в) місця реалізації;
г) усі попередні відповіді правильні.
3. Неявні вигоди — це:
а) матеріальні вигоди, зумовлені збільшенням витрат або
отриманням додаткових доходів;
б) не одержані доходи від найкращого альтернативного використання активу;
в) втрачені вигоди від використання обмежених ресурсів;
г) побічні вигоди, які супроводжують проект і не можуть
бути визначені безпосередньо.
4. Альтернативна вартість — це:
а) вартість найкращого варіанту використання обмеженого ресурсу;
б) побічні вигоди, які супроводжують проект;
в) різниця позитивних і негативних результатів проекту;
г) вартість альтернативного варіанту використання обмеженого ресурсу.
5. Для визначення альтернативної вартості землі найпоширенішими прийомами є:
а) орендна плата, можливо, капіталізована, в умовах існування розвинутого ринку оренди землі;
б) пряма оцінка продуктивності землі за допомогою оцінки
продуктивності сільськогосподарських культур, які зараз
на ній вирощуються, і визначення частки землі у вартості
загальної продукції;
в) «залишковий» метод визначення внеску віддачі землі на підставі додаткової вартості, яку можна отримати від використання землі;
г) усі відповіді правильні.
6. Безповоротні витрати — це:
а) уже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту;
б) грошова оцінка ресурсів при найкращому альтернативному їх використанні;
в) втрачені вигоди від використання обмежених ресурсів;
г) різниця позитивних і негативних результатів проекту за
умови переваги останніх.
7. Для оцінки неявних вигод і затрат не використовується:
а) метод визначення спорідненого ринку, на якому дані неявні
вигоди і затрати мають кількісний вимір;
б) прийом непрямої оцінки або гіпотетичного ринку;
в) прийом максимально-мінімальної величини;
г) пряме калькулювання.
8. Рішення, прийняття одного з котрих виключає прийняття іншого, — це:
а) взаємовиключні рішення;
б) заміщувальні рішення;
в) умовні рішення;
г) синергетичні рішення.
9. Рішення, прийняття одного з котрих збільшує ефективність
прийняття іншого - це:
а) взаємовиключні рішення;
б) заміщувальні рішення;
в) умовні рішення;
г) синергетичні рішення.
10. Рішення, прийняття одного з котрих є можливим лише за умови прийняття іншого, — це:
а) взаємовиключні рішення;
б) заміщувальні рішення;
в) умовні рішення;
г) синергетичні рішення.
