Валютні операції комерційних банків України

До пріоритетних на­прямів діяльності переважної частини великих українських комерційних банків відносяться валютні опера­ції.

Характерними сторонами валютної діяльно­сті комерційних банків у нашій країні є:

§ повільне просування на світовий валютний ринок,

§ невеликий обсяг операцій купівлі-продажу валюти на УМВР порівняно з провідними державами світу,

§ досить жорстка регламентація форм та умов проведення валютних опера­цій, встановлених державними органами.

Серед основних валютних операцій та послуг, що надаються зараз комерційними банками можна виділити:

1 Ведення валютних рахунків клієнтів;

2. Неторгові операції ( основне пункти валют );

3 Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками (прямих та через кореспондентські рахунки НБУ або уповноважених банків);

4. Операції за міжнародними торговими розрахунками;

5. Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку здійснюються з резидентами України;

7. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках;

8. Валютні операції на міжнародних грошових ринках;

9. Операції з банківськими металами на внутрішньому ринку;

10.Операції з банківськими металами на міжнародному ринку .

В Україні, за даними Національного банку України, станом на 01.01.2002, ліцензію на здійснення валютних операцій року мали 149 банків. Однак провідними гравцями на валютному ринку є десять найбільших банків України, до яких входять: АКБ Промінвестбанк, АКБ “Укрсоцбанк”, КБ “ Приватбанк”, ПУМБ, “Укрексімбанк”, АППБ “Аваль”, “Ощадний банк", АКБ “Укрсімбанк”, АКБ "Райфайзерн Україна", АКБ “Надра”. Ці банки обслуговують більшу частину міжнародних платежів, володіють більш ніж половиною кредитного портфелю банківської системи у вільноконвертованих валютах (близько 55,2 %) та тримають близько 54,7 % депозитів у валюті. Ці данні свідчать про значний контроль найбільших банків над валютними операціями на Українському ринку .

Слід також розглянути кредити, надані комерційними банками в економіку України в 1998-2001 роках .

Основним напрямком кредитування у ВКВ залишалися кредити на проведення експортно–імпортних операцій. Сьогодні кредити в іноземній валюті стали привабливими не тільки для суб’єктів міжнародної економічної діяльності, а й для фірм, які працюють на внутрішньому ринку. Ця привабливість виходить з основної особливості отримання кредитів в іноземній валюті – вони, на сьогодні, стали набагато дешевшими ніж кредити в національній валюті; це пояснюється тим, що ставки, за якими банки надають кредити в ВКВ, є значно нижчими, ніж ставки по кредитам в іноземній валюті, та і ставки за кредитами у ВКВ падали значно швидше ніж за кредитами в національній валюті (таблиця). Також до цього слід додати, що за останні два роки гривня ревальвувала в номінальному, а особливо в реальному вираженні, що, звісно, сприяло підвищенню привабливості банківських кредитів у ВКВ.

За останній час на українському міжбанківському валютному ринку, пропозиція валюти постійно перевищувала попит, що пов’язано зі значним зростанням експорту Українських товарів після девальвації гривні в 1998–99 роках та відповідно значним позитивним сальдо платіжного балансу України за поточними операціями, а також обов’язковим продажем 50 % валютних надходжень на валютному ринку, що і забезпечило стабільну пропозицію валюти на ринку. Значним чином збільшилися і обсяги міжбанківського валютного ринку 8023,78 млн. грн. в 1999 році до 13053 млн. грн. в 2001 році. Структура міжбанківського валютного ринку відзначалася найбільшою питомою вагою доларів США: з купівлі близько 84 % та з продажу близько 85 % від загального обсягу. Разом з цим. частка російських рублів складала близько 14% як на купівлю так і на продаж . У розрізі сегментів валютного ринку, питома вага міжбанківського ринку дорівнювала з купівлі 93,8 % та з продажу 96,7% , готівкового – 6,2% і 3,3% відповідно.

Також слід відмітити, що постійні інтервенції НБУ, з метою викупити надлишок пропозиції валюти на міжбанківському ринку, зробили валютний ринок основним каналом емісії гривні в економіку, та результатом збільшення обсягу грошей в банківській системі стала не девальвація національної валюти, а зростання ліквідності комерційних банків і суттєве здешевлення кредитних ресурсів. Адже нині у банків залишається один шлях вкладання грошей – кредитування реального сектору економіки.

Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що на міжбанківському та готівковому валютних ринках протягом останніх трьох років панували стабільність курсу національної валюти та поступове зростання обсягу ринку, при значній мірі зарегульованості проведення самих операцій .

Таблиця 10.5

Процентні ставки банків України за кредитами у національній та вільноконвертованих валютах

Джерело: Бюлетень НБУ № 1, 2001 рік.

Характеристика банківських операцій з валютними ціннісними була б неповною якби не розглянути наймолодший сегмент валютного ринку – ринок банківських металів. Він розпочав свою діяльність як організований ринок в 1998 році з відповідної постанови НБУ «Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України», яка встановила правила діяльності банків з банківськими металами. Результати роботи «золотого» ринку за цей період експерти оцінюють двояко. З одного боку, оптимістичний варіант розвитку ринку (він передбачав досягнення протягом року з початку роботи обсягів продажу на УМВБ однієї тони золота) реалізувати не вдалося, і обсяги торгівлі залишають бажати кращого. З іншого боку в 2001 році з’явилася тенденція до збільшення кількості банків, які бажають працювати з банківськими металами, і це свідчить про чималий потенціал розвитку даного ринку і можливості отримувати вигоду від операцій на ньому як для банків, так і для клієнтів. На сьогодні ліцензію НБУ мають 14-ть банків.

Практично весь метал, який постачається в Україну - іноземного виробництва. Це пов’язано з невизнанням українських афінажорів на світовому ринку. Загалом, українські банки купують зливки банківських металів в Німеччині.

Контрольні питання

1. Що слід розуміти під терміном “валюта”?

2. Які елементи регіональної та світової валютних систем?

3. Що таке валютний паритет і валютний курс?

4. Які характерні риси Паризької системи золотодевізного стандарту?

5. Чому присвячена Смітсонівська угода?

6. Що таке СДР?

7. Що таке євро?

8. 15.В чому полягає повна конвертованість валюти?

9. Які валютні операції належать до термінових, а які до строкових?

10. Що таке валютний арбітраж?

11. Дайте визначення валютного ринку як економічної категорії?

Питання для самостійної підготовки:

1. Які елементи національної валютної системи.

2. Дайте визначення світової валютної системи.

3. Охарактеризуйте Генуезьку систему золотовалютного стандарту.

4. Назвіть головні особливості кризи 1929-1933рр.

5. Основні принципи Бреттон-Вудської валютної системи.

6. Основні принципи Ямайської валютної системи.

7. Основні елементи Європейської валютної системи.

8. Назвіть різницю між двома методами котирування валют.

9. Назвіть найбільші регіональні валютні ринки.

РЕКОМЕНДОВАНА Література

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учеб. пособие. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. – с. 157-178.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : Підручник. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К.: Т-во “ Знання “ , КОО, 1999. – 305 с.

3. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.:Знання-Прес,2002.-311с.

4. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С. Гринько. – Сумы: Фирма “Реал”,1994. – с.87-125,141-144.

5. Долгов С.О. Единая валюта стран Европейского союза - евро: проблемы и перспективы // Деньги и кредит, 1998. -№7. - с.29-45.

6. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини:Навч.посібн.для студентів економічних спеціальностей. Львів: Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”,1999. - с.166-186.

7. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика: Теория и политика. Учебник для вузов: Пер. с англ. - М.: Экономический ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997. – с. 334-633.

8. Кузнецова Н.В. Перспективи створення валютної системи / Фінанси України, 1997. - №12. - с. 59-63.

9. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с анг. / Общ. ред. и пред. О.И. Ивановой. - М.: Прогресс, 1992. - с. 274-365.

10. Миклашевская Н. Платежный баланс./ МЭ и МО, 1998.- № 1. - с. 66-80.

11. Миклашевская Н. Валютный курс./ МЭ и МО, 1998. - № 2. - с. 52-66.

12. Міжнародні економічні відносини: Сучас. міжнарод. економ. відносини: Підручник для студентів екон. вузів і фак. /А.С.Філіпенко, В.А.Вергун, С.Я.Боринець/, - К.: Либідь, 1992. - с. 15-162.

13. Овчиников Г.П. Международная економика: Учеб.пособие – спб: из-во Михайлова В.А. “Полиус ”, 1998, с. 11-39, 69-259.

14. Пискулов Д.Ю.Теория и практика валютного дилинга // Foreign Exchange and Money Market Operations: Прикладное пособие. - 3-е изд., испр. доп. -М.: ДИАГРАММА, 1998. – 256 с.

15. Рязанова Н.С. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 119 с.

16. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2000. – 336 с.

17. Холопов А. Макроэкономическая политика в открытой экономике с фиксированным валютным курсом. / МЭ и МО, 1998. - № 4. - с. 47-58.

18. Холопов А. Макроэкономическая политика в открытой экономике с плавающим валютным курсом. / МЭ и МО, 1998. - № 5. - 87-97.

Лекція 11. Міжнародні розрахунки