Міжнародні валютні відносини - сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв’язків у світогосподарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.
Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає:
Валютна система –Форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил та механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.
В економічній літературі (Рязанова, Мороз) виділяють національну, міжнародні (регіональну) і світову валютні системи.Боринець “Міжнародні фінанси” виділяє тількинаціональну та світову.
Ø Національна валютна система –це форма організації валютних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.
Ø Міжнародна (регіональна) валютна система -це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн. Прикладом такої системи є створена.
Валютна система країн ЄС –це специфічна організаційно-економічна форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливання курсів національних валют та їх взаємну ув’язку.
Світова валютна система –це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно–розрахунковий оборот у рамках світового господарства.
§ це спеціально розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма організації валютних відносин між всіма чи значною кількістю країн світу.
Світова валютна (грошова) система дієяк грошова система окремої країни і виконує подібні функції.
Призначенням (функціями) будь-якої валютної системи є:
ü сприяння розвитку товарообмінних операцій
ü встановлення правил та механізмів для забезпечення співвідношень між національними грошовими відносинами
ü здійснення платежів для покриття угод
ü забезпечення стійкої одиниці вартості і стандарту відкладених платежів
Головне завдання світової валютної системи:
§ ефективне опосередкування платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності;
§ створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці;
§ забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.
Ключові вимоги, які необхідні для успішного функціонування світової валютної системи:
§ Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору.
§ Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.
§ Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системі платежів. Вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того , щоб викликати довіру до системи.
Основна відмінність функціонування світової та міжнародної (регіональної) валютної системи від національної-це те, що міжнародні розрахунки звичайно припускають існування операцій з іноземною валютою мінімум для однієї зі сторін, яка приймає участь в угоді.
