Поєднання різних економічних інтересів суспільства в одне ціле не можна досягти лише за допомогою адміністрування з центру, оскільки налагоджування роботи всіх складових господарського механізму на різних структурних рівнях – це об’єктивний процес поступального розвитку, дія економічних законів, що відображають складну гаму відносин щодо виробництва, розподілу, обміну і споживання певної частини суспільного продукту.
Об’єктом загального економічного інтересу є насамперед національний доход, підприємства – прибуток, інтересу працівника – необхідний продукт. Проте існують суперечності між загальносуспільним економічним інтересом, з одного боку, та інтересами підприємств, регіонів – з іншого, оскільки економічні інтереси різних суб’єктів господарської діяльності не збігаються, а за ринкових умов навіть можуть поляризуватися. Розв’язанню цих колізій сприятиме розвиток суспільного виробництва за допомогою поєднання всіх економічних інтересів і використання економічних важелів та інструментів, а також регулюючого економіко-правового механізму з боку держави.
Однією з дійових форм налагодження найкращого поєднання економічних інтересів є узгодження їх по вертикалі: суспільство – підприємство – працівник. Варто втілювати в життя принцип: що вигідно суспільству, має бути вигідним регіонам, підприємствам. Потрібно розвивати підприємства, відмовляючись від практики бартерного обміну між господарюючими суб’єктами. Це вузьке місце слід ліквідувати, активізуючи грошовий обіг. Розбалансовані відносини між суспільством і громадянами, наявні інфляційні процеси, зрівнялівські тенденції в оплаті праці працівників різних категорій. Дуже серйозну загрозу нації становить бурхливий розвиток тіньової економіки. Спрямовувати економічні інтереси важливо через новий господарський механізм, долаючи організовану економічну злочинність, що завдає шкоди вітчизняній економіці.
