Мета і завдання інституційного аналізу

Організація підготовки та здійснення проекту

Підготовка проекту залежно від ступеня його складності здійснюється особисто виконавцем або консалтинговими, інжиніринговими фірмами чи спеціальними проектними організаціями, які мають ліцензію на проведення відповідних видів робіт.

Слід зауважити, що підготовка проекту передбачає виконання операцій, що потребують спеціальних знань і досвіду, — роз­робка проектної документації, вибір підрядників, формування проектних команд, організація будівництва об'єкта.

Управління розробкою проекту включає: вибір проектувальни­ків та укладання контрактів за результатами конкурсу, планування і виконання проектно-конструкторських робіт і послуг, проектування та узгодження проектно-кошторисної документації.

Проектно-конструкторські роботи містять детальну компоновку будівельних об'єктів, обладнання і виробничих процесів, а також потоків матеріалів та зв'язків між різними етапами виробництва. Характер та обсяг цих робіт залежать від ступеня технологічної складності проекту. Однак усі проекти повинні у цій частині мати визначені функціональні взаємозв'язки між різними процесами та етапами виробництва, що включає рух потоків ма­теріалів на усіх виробничих етапах.

Рис. 7.4. Етапи розробки проектної документації

Розробка проектної документації здійснюється на підставі нормативної бази, яка регламентує питання будівництва підпри­ємств і споруд. У проектній документації деталізуються та уточ­нюються вже прийняті техніко-економічні характеристики про­екту. Планування підприємства та основні проектно-конструк­торські роботи дозволяють фінансово оцінити проект та його аль­тернативи з точки зору функціональних схем, пов'язаних з місцем розташування основних будівель, транспортних комунікацій і до­поміжних приміщень, а також діаграми матеріальних потоків. Зміст вихідної інформації визначається залежно від вигляду і мас­штабів запланованої діяльності об'єкта, кількості та видів ресурсів, що використовуються, особливостей екологічної ситуації.

Розробка проектної документації здійснюється за наявності рішень про попереднє узгодження місця розташування об'єкта на підставі обґрунтування інвестицій в будівництво чи перед проектних матеріалів, договору та завдання на проектування. Робоча документація розробляється відповідно до державних стандартів системи проектної документації для будівництва та уточнюється замовником і проектувальником у контракті.

Управління реалізацією проекту охоплює матеріально-технічну підготовку проекту, організацію підрядних торгів та укладання до­говорів на виконання різних видів робіт за проектом (договір підря­ду) і закупівель устаткування та матеріалів (договір постачання).

Матеріально-технічна підготовка проекту передбачає вико­нання таких видів робіт за проектом:

- підготовка специфікацій і технічних умов, що визначають кількість та якість необхідного устаткування, машин, механізмів, матеріалів і послуг;

- планування та організація процесу закупівлі;

- вивчення можливих джерел закупівлі ресурсів та переговори з можливими постачальниками;

- попередній відбір учасників торгів;

- підготовка документів для торгів;

- проведения торгів та вибір контрактерів;

- розміщення замовлень, у тому числі переговори про постачання;

- контроль за постачанням (своєчасність, комплектність, кількість та якість) з вжиттям необхідних заходів у разі появи відхилень;

- розв’язання конфліктів;

- встановлення умов взаєморозрахунку;

- найм на роботу підрядників, консультантів;

- планування постачання;

- організація бухгалтерського обліку;

- доставка, прийняття та зберігання товару;

- облік і контроль доставки.

Усі ці роботи очолює служба керівника проекту, яка працює в контакті з усіма іншими підприємствами та організаціями, що забезпечують проект ресурсами. Для визначення всього комплексу робіт за проектом, оцінки його параметрів та виявлення взає­мозв'язків між роботами використовують сітьові моделі, які є досить популярним інструментом планування проекту.

При підготовці технічної частини аналізу проекту аналітики повинні розрахувати основні витрати, які виникають при реаліза­ції проекту. Під час попередньої оцінки витрат іноді можна вико­ристовувати певні співвідношення. Так, для виробничих проектів приймають, що вага обладнання та устаткування становить при­близно половину у планових загальних інвестиційних витратах, при цьому частка основного обладнання — близько 30%, будівлі та споруди — близько 10—15%, інфраструктури і споруди — не більш 10%. Однак наведені процентні показники можуть значно коливатися залежно від типу проекту та галузі, в якій він здійснюється.

Досвід підготовки проектів свідчить, що інвестиційні витрати звичайно включають капітальні (передінвестиційні дослідження та підготовчі роботи; витрати, пов'язані з вибором, підготовкою та освоєнням майданчика; цивільним будівництвом, інфраструктурою, придбанням технології, устаткування, будівельно-монтажними та пусконалагоджувальними роботами) та поточні (витрати на підготовку кадрів, накладні витрати та оборотні кошти).

Прогнозування витрат є квінтесенцією підготовки технічного аналізу проекту. Це дозволяє визначити, які витрати будуть супроводжувати проект на стадіях його підготовки та експлуатації. Зіставлення інформації, яку аналітики отримують під час маркетингового аналізу, з даними технічного розділу дозволяють визначити доцільність подальшої розробки даного проекту.

Рис. 7.5. Заходи з розробки проектної документації

ТЕМА 8. ІНСТИТУЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

Досить часто оцінка проекту, його фінансова привабливість базуються на кількісних показниках і вартісних оцінках вироб­ництва та реалізації продукції проекту. При цьому увага концен­трується на аналізі технічних і технологічних аспектів виробниц­тва та маркетингових елементів реалізації продукту. Однак було б серйозною помилкою обмежуватися розглядом тільки кількіс­них величин, оскільки важливим аспектом проектного аналізу є використання некількісних, або не фінансових, характеристик проекту. Як доводить практика, досить часто успіх проекту ви­значається умовами, в яких він реалізується, ступенем впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Завдання якісної характеристи­ки впливу на проект його зовнішнього середовища, можливість успішної реалізації проекту в заданих умовах бере на себе інституційний аналіз.

Метою проведення інституційного аналізу проекту є визна­чення ступеня впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціокультурних, правових тощо) і внутрішніх (рівня кваліфікації пер­соналу, залученого до проведення проекту, менеджменту органі­зації, яка здійснює проект, та ін.) факторів на можливість успіш­ної реалізації проекту.

Як основні завдання інституційного аналізу можна виокремити такі:

- аналіз політичної орієнтації та макроекономічної політики уряду;

- ідентифікація цілей проекту та напрямів розвитку, визначе­них урядом як пріоритетних;

- оцінка рівня менеджменту проекту та визначення параметрів його успішної реалізації;

- характеристика кадрового потенціалу організації та оцінка його здатності успішно виконати поставлені завдання;

- аналіз узгодженості цілей проекту з інтересами його учасників;

- діагностика організаційної структури і міри її відповідності досягненню результатів проекту.

Проведення інституційного аналізу потребує використання особливого методологічного апарату та інструментарію. Так, по­ряд з методами і моделями кількісних оцінок (описові моделі, які визначають взаємозв'язки між кількома змінними; аналітичні моделі, що характеризують можливі динамічні відхилення; моделі прийняття рішень та ін.) інституційний аналіз вимагає використання методів якісних оцінок і ситуаційного аналізу. Важливе зна­чення для прийняття проектного рішення при проведенні інституційного аналізу проектів мають методи експертних оцінок. Тому аналітики, які використовують методики багатоступінчастих опи­тувань (метод Дельфі, Кутурова та ін.), повинні прагнути до зниження ступеня суб'єктивізму експертизи та надавати експертним оцінкам кількісних характеристик, що дозволяли б оцінити міру впливу тих чи інших факторів на ефективність проекту.

Різноманіття видів робіт, які провадяться при виконанні інституційного аналізу, дозволяє, з одного боку, ідентифікувати середовище реалізації та експлуатації проекту, аналізувати сту­пінь впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на успішність здій­снення проектних рішень та ефективність проекту, а з іншого, — розробити програму можливої протидії потенційно від'ємному впливу на проект зовнішніх факторів і необхідності надання тех­нічної допомоги для досягнення встановлених цілей проекту (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Елементи інституційного аналізу