Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на кінець 2004 року є 22 угоди, 14 із яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна
приєдналася до 14 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів.
Договори про захист інтелектуальної власності:
- Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів.
- Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник.
- Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм.
- Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів.
- Найробський договір про охорону олімпійського символу.
- Паризька конвенція про охорону промислової власності.
- Договір про патентне право (РИ).
- Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.
- Договір про закони про торговельні марки.
- Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів.
- Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем.
- Договір ВОІВ про авторське право.
- Договір ВОІВ про виконання й фонограми.
Глобальні договори системи охорони:
- Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів із метою патентної процедури.
- Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.
- Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх, міжнародної реєстрації.
- Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.
- Договір про патентну кооперацію.
Договори про класифікації:
- Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків.
- Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків.
- Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію.
- Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.
Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі й Україна.
Головними завданнями ВОІВ є:
- поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх, взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету й рівності;
- заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;
модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.
Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.
Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).
Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації - країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що є членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 країни, у тому числі Україна. Координаційний комітет - це виконавчий орган Генеральної Асамблеї й Конференції, що виконує консультативні функції.
Генеральна Асамблея й Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет -щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).
