Більш складною є розробка системи позначень для карт, які суміщають декілька якісних і кількісних характеристик. Це системи знаків комплексних карт, які відображають ряд властивостей одного або декількох взаємопов'язаних явищ, причому кожне в своїх показниках. Комплексні тематичні карти, включають ряд взаємопов'язаних компонентів, зазвичай насичені за змістом. Вони потребують сполучень способів зображень і використання різнобічних зображувальних засобів. Тому при розробці систем знаків таких карт необхідно спиратися на загальну принципову схему їх проектування, яка дозволяє створити струнке і логічне вираження компонентів зображення. Розглянемо приклад проектування і побудови системи знаків для комплексної економічної карти з переліком змісту і показниками .
Передача вказаних елементів змісту може бути виконана сполученням чотирьох способів зображення, причому використовуються практично всі зображувальні засоби: колір, форма, розмір, внутрішній рисунок, буквені і символічні значки.
Основна умова проектування системи позначень комплексної економічної карти - чітке збереження графічної індивідуальності компонентів і забезпечення диференціації позначень у межах кожного з них.
Графічна індивідуальність обумовлена в першу чергу способами зображення: для значкового способу прийняті геометричні знаки, які розрізняються за формою і розміром; якісного фону площинні кольорові позначення; способу ареалів - знаки, які сильно розрізняються за графічним виглядом — символічні, буквені й інші; лінійних знаків - лінії (різного рисунка).
Диференційність позначень, яка характеризує кожний компонент, досягається різноманітністю графічних засобів, їх вибір у кожному розділі нерівноцінний. Зокрема, розділ промисловості сам по собі має багатоступінчасту структуру знаків, де необхідно відобразити їх співпорядкованість. Приймаючи промисловість за одну із підсистем у загальній системі знаків, можна скласти конкретну схему вибору зображувальних засобів для її правильного відображення на карті .
Велике значення для читаності та естетичності системи знаків, які реалізуються в карті, має логічне сполучення кольорових фонових і штрихових елементів. Тому вибір кольорів для фонового зафарбування сільськогосподарських районів повинен враховувати не тільки гармонію кольорових сполучень, але і можливості просторового перекриття штриховими позначеннями.
Після вибору зображувальних засобів важливим є раціональне розміщення груп знаків у визначеній системі й послідовності, яка розкриває значення показників, їх співвідношення, взаємозв'язки окремих груп і змісту карти в цілому, тобто представлення знаків у вигляді графічної легенди.
Послідовність окремих груп знаків у загальній системі виходить із значимості розділів. У даному прикладі основні - промисловість і сільське господарство. Вдала структура легенди, логічна побудова групи знаків створюють сприятливі умови роботи з картою.
Складений проект системи знаків реалізується в оформленні безпосередньо картографічного зображення. Оцінка системи знаків проводиться на експериментальних зразках, де вводяться необхідні корективи в кольорове і штрихове оформлення.
Завершальний етап графічної побудови легенди - розміщення її в межах аркуша, тобто визначення місця легенди відносно картографічного зображення, додаткових, карт, інших елементів зовнішнього оформлення (графіків, діаграм, профілів, фотографій). Слід відмітити, що компактне розміщення легенди карти в межах однієї ділянки створює цілісне уявлення про зміст карти, допомагає швидше зрозуміти принципи її побудови, встановити взаємозв'язки показників між їхніми групами. Подрібнення системи знаків при розміщенні в різних частинах аркуша знижує її загальну оглядовість. Однак для комплексних карт, які відображують різнобічну картину явищ, єдина система знаків, як правило, громіздка, і при компоновці на аркуші вона розчленовується за групами, розміщуючись послідовно на вільних ділянках аркуша.
Другим характерним прикладом може бути комплексна карта, яка відображає ряд властивостей одного явища. Розробка системи знаків для неї має таку ціль:
· диференційну передачу графічними засобами окремих властивостей явища;
· збереження в загальній системі взаємозв'язків, взаємодоповнюваності та єдності показників (на прикладі карти структури заготівель пушини).
Проектування умовних позначень комплексних карт ускладнюється перекриттями декількох способів у межах однієї площі. Особливо ускладнюється розробка оформлення при перекриттях ряду площинних явищ, які відображаються, наприклад, якісним фоном, ареалами і картограмою, де приходиться застосовувати одночасно кольоровий фон, штриховки різної інтенсивності і площинні знаки ареалів або їх кольорові кордони (карта «Сельськое хозяйство» в Атласе Забайкалья, 1967; карта «Зкономико-географическое районирование» в Атласе Азербайджанської ССР, 1963).
Своєрідність властивостей явищ, які відображуються нерідко призводить до сполучення графічних засобів подібних за зовнішнім виглядом. Наприклад, зміст карти мінералізації підземних вод, включає набір характеристик, які відображуються в основному способами ізоліній і ареалів у вигляді лінійних меж.
