У попередніх пунктах ви розглядали задачі, в яких використовувалася невелика кількість змінних. Але існує велика кількість задач, в яких потрібно опрацьовувати значення досить великої кількості змінних.
Наприклад, якщо потрібно скласти програму для знаходження середньої ваги ста учнів 11-х класів, то очевидно потрібно використати 100 змінних, значенням кожної з яких буде вага відповідного одинадцятикласника, знайти суму значень цих змінних і поділити її на 100.
Якщо використати 100 змінних з довільними іменами, наприклад, a, b, c, ..., z, aa, ab, ac, ..., az, ba, bb, bc, ..., bz, ca, cb, cc, ..., cv (як в електронних таблицях), то команда знаходження суми їхніх значень буде містити в правій своїй частині 100 доданків, або потрібно включити до тексту програми 100 команд, які по черзі додають до значення змінної summa значення ваги наступного одинадцятикласника:
summa := a;
summa := summa + b;
summa := summa + c;
...
summa := summa + cv;
Усе це робить текст програми громіздким і незручним, зважаючи на те, що кількість учнів може бути ще більшою або взагалі довільною.
Для розв’язування задач, в яких опрацьовуються значення великої кількості змінних, можна піти таким шляхом: розглядати всі ці змінні як елементи деякого впорядкованого набору змінних. Цей набір змінних має ім’я, а ім’я кожної змінної набору складається з імені набору і порядкового номера цієї змінної в наборі. Такому набору даних можна надати загальне ім’я, а кожна окрема змінна буде визначатися наданим загальним іменем і своїм порядковим номером у цьому наборі.
Запам’ятайте!
Впорядкований набір змінних одного типу називається масивом. Кожна змінна, що входить до масиву, називається елементом масиву.
