Експериментальна установка для визначення величини прискорення вільного падіння (Рис.2.40) складається з основи, на якій встановлені блок живлення та керування і стійка, в верхній частині якої знаходиться кронштейн із спеціальним блоком для кріплення нитки підвіса маятника із тілом маятника. Довжину маятника можна визначати по міліметровій лінійці, що закріплена на стійці. На стійці змонтована ще один кронштейн, на якому розташований електооптичний датчик блока живлення і керування . На передній панелі блока живлення та керування знаходяться: кнопка «Мережа(Сеть)» для вмикання установки, кнопка «Сброс» для установки на нуль показань цифрових індикаторів, кнопка «Стоп» для зупинки процесу вимірювання, цифрові індикатори числа коливань маятника і часу коливань.
Установка працює таким чином: В початковому(до включення) - рівноважному стані, встановлюється певна довжина підвісу маятника шляхом обертання блока на кронштейні; кронштейн з електооптичним датчиком розташовується так, щоб оптична вісь датчика знаходилась на одній горизонталі з центром тіла маятника за відповідними мітками на корпусі датчика, а тіло маятника – між освітлювачем і приймачем датчика; після приєднання блока живлення та індикації до електричної мережі і включення його натисканням кнопки «Мережа(Сеть)», маятник відхиляють на кут (5-15)0 і утримуючи його, встановнюють на нульові позначки цифрові індикатори натисканням кнопки «Сброс», а потім відпускають маятник, який рухаючись, здійснює вільні коливання; секундомір блока живлення та керування починає відлік часу коливань тому, що в процесі коливань тіло маятника перетинає оптичне коло датчика, оночасно включаючи лічильник кількості періодів коливань, число яких висвітлюється індикатором; процес вимірювання зупиняється натисканням кнопки «Стоп» .
